Фізіологічна пієлоектазія у новонароджених та дітей раннього віку

Пієлоектазія - розширення ниркової маси (лоханки). При випадковому виявленні, цієї, так званої, "патології", батьки починають бити на сполох і відповідно виникає безліч запитань: "Що це за недуга? Чи буває вона фізіологічною? Та які причини її виникнення?" - розповідає лікар УЗД-діагностики "Приватної дитячої поліклініки №1" - Лецюк Наталія Степанівна.

Пієлоектазія  - розширення ниркової миски (лоханки). Буває: односторонньою або двосторонньою.
Норма розмірів лоханок нирок для дітей після народження 6-8мм, перевищення до 8-9мм може вважатися індивідуальною фізіологічною особливістю. Чому виникає механізм фізіологічного розширення лоханки, достовірно невідомо. В літературі обговорюються наступні причини:

• Надлишок прогестерону,  який спостерігається під час вагітності, він активує бета-адренорецептори, що може призвести до дилатації сечових шляхів;
• Хронічна гіпоксія плоду, коли відбувається централізація кровопостачання, переферичний спазм судин, порушення венозного відтоку, уростаз;
• При поперечному положенні плоду випорожнення лоханок відбувається повільніше;
• Певне значення має зміна еластичності сечовидільної системи в процесі дозрівання.

На УЗД обстеженні, пієлоектазію у плода, можна розгледіти ще внутрішньоутробно з 17-18 тижнів вагітності. Якщо прозвучав такий висновок, не варто впадати в паніку. Справа в тому, що в більшості випадків, розширення мисок нирок, може бути фізіологічним і пройде самостійно.

Після народження, дитину обов'язково обстежують неонатологи із залученням вузьких спеціалістів-уролога і нефролога (якщо розширення виникло в утробі або після узд-обстеження).Та оцінюють динамічні показники сечі. Таким чином, пієлоектазія у дітей раннього віку, без клінічних і лабораторних ознак запальних процесів нирок - є функціональним станом, який не потребує оперативного втручання, тільки спостереження. 

Найчастіше дана "патологія" проходить до півторарічного віку дитини. Контроль на УЗД даного стану, необхідно проводити кожні 1-3 місяці, протягом першого року життя, і дітей старше - один раз у пів року.

Також, варто відмітити, що при інших захворюваннях, які не пов'язані з сечовидільною системою (ГРЗ, ГРВІ, кишкові інфекції, тощо) при цьому стані, потрібно проводити загальний аналіз сечі, щоб у разі порушення ниркової функції одразу почати лікування.