Featured Posts

[новини][feat1]

Лікування та профілактика в медичному центрі "Горизонт"

жовтня 23, 2019

Всім відомо, що попередити або виявити захворювання на ранніх стадіях набагато легше, простіше та дешевше ніж лікувати його на пізніх стадіях. Тому вчасне звернення до спеціалістів, одне із головних правил успішного лікування, та подолання будь-якої недуги. 




У медичному центрі "Горизонт" ви зможете пройти необхідні обстеження та  знайти потрібного вам лікаря.
Вам завжди раді допомогти такі спеціалісти як:
  • Сімейний лікар;
  • Ендокринолог;
  • Дерматовенеролог;
  • Алерголог;
  • Пульмонолог;
  • Отоларинголог;
  • Ревматолог;
  • Невролог;
  • Гастроентеролог;
  • Офтальмолог;
  • Масаж.



Також Ви можете пройти  - УЗД діагностику, та отримати щеплення.

І пам'ятайте головною цінністю у житті є наше здоров'я, тому завжди варто проходити профілактичні огляди у спеціалістів.
Лікування та профілактика в медичному центрі "Горизонт" Лікування та профілактика в медичному центрі "Горизонт" Reviewed by Мар'яна on жовтня 23, 2019 Rating: 5

Ячмінь на оці: симптоми та лікування

жовтня 22, 2019

Ячмінь – це гостре гнійне захворювання, що супроводжується запаленням сальної залози краю повік. Розповідає лікар-офтальмолог медичного центру "Горизонт" - Громова Світлана Євгеніївна.

Основними скаргами з якими звертаються пацієнти - це біль, почервоніння та припухлість повіки. Вже при огляді лікар виявляє локальну гіперемію, набряк, при пальпації відзначається різка болючість. Через 2-3 дні з’являється гнійничок, який через декілька днів "відкривається" і виділяється густий вміст. У випадку якщо цього не відбулось, інфільтрат може розсмоктатись або ж навпаки ущільнитись. До кінця тижня набряк і почервоніння повільно зменшуються.

Категорично заборонено видавлювати ячмінь, тому що це може призвести до ряду ускладнень !!!

Лікування призначається тільки лікарем-офтальмологом. До прориву гнійничка можна використовувати сухе тепло, УВЧ. В кон’юнктивальну порожнину застосовують антибактеріальні краплі та мазі. Край повіки обробляють антисептиком, 70%спиртом або 1% спиртовим розчином діамантового зеленого. При рецидивуючих ячменях рекомендовано проходити вітамінотерапію, призначаються пивні дріжджі.
Ячмінь на оці: симптоми та лікування Ячмінь на оці: симптоми та лікування Reviewed by Мар'яна on жовтня 22, 2019 Rating: 5

Що лікує лікар-пульмонолог?

жовтня 22, 2019

Пульмонолог - лікар, який займається лікуванням захворювань дихальної системи. До хвороб, які лікує пульмонолог відносять наступні:

  • Пневмонія;
  • Хронічний і гострий бронхіт;
  • Бронхіальна астма;
  • Трахеїт;
  • Туберкульоз;
  • Плеврит;
  • Саркоїдоз;
  • Муковісцидоз;
  • Фіброзуючий альвеоліт.
Причини звернення до лікаря-пульмонолога наступні:

  • Болі в грудній клітці;
  • Тривалий кашель;
  • Виділення мокротиння, наявність у ній крові, гною;
  • Напади нестачі повітря або задухи;
  • Хропіння.
Крім перерахованих вище симптомів варто також звернути увагу на симптоми бронхіальної астми: свербіж очей, чхання, вазомоторні реакції з боку слизової носа, нападоподібний кашель, головний біль, експіраторна задишка. При появі цих симптомів необхідно консультація пульмонолога, в медичному центрі "Горизонт" - спеціалісти нададуть вам необхідну допомогу.
Що лікує лікар-пульмонолог? Що лікує лікар-пульмонолог? Reviewed by Мар'яна on жовтня 22, 2019 Rating: 5

Артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба)

жовтня 22, 2019

Одним з найрозповсюдженіших хронічних захворювань, як у світі, так і в Україні є артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба). Підвищений артеріальний тиск (АТ) в Україні має кожен 3-й дорослий, а це веде до зростання ризику розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарду, серцевої чи ниркової недостатності, погіршення зору. Слід зазначити, що навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. Розповідає лікар-кардіолог медичного центру "Горизонт" - Белегай Роксолана Вікторівна.





Розрізняють два типи артеріальної гіпертензії: первинну або есенціальну АГ (гіпертонічна хвороба) та вторинну або симптоматичну АГ.
Симптоматична АГ, залежно від причини виникнення, поділяється на: ренальну (ниркову); ендокринну; зумовлену коарктацією аорти; пов’язану з неврологічними причинами (пухлина головного мозку, енцефаліт, синдром нічного апное, синдром Гієна -Барре); спричинену вагітністю; зумовлену підвищеним серцевим викидом (підвищена жорсткість стінок у літніх людей, недостатність клапана аорти, артеріовенозна фістула, незарощення артеріальної протоки, хвороба Педжета, бері-бері).

У 95% випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.Оскільки дуже часто артеріальна гіпертензія має безсимптомний перебіг, до 40% хворих не підозрюють у себе недугу. Щоб виявити АГ, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск і спостерігати за власним станом.

Яка ж норма артеріального тиску?

Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт. ст. Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ): систолічного АТ більше 140 мм рт. ст., а діастолічного – більше 90 мм рт. ст.АТ не є сталою величиною, тому якщо у вас піднявся тиск, потрібно передусім розібратися з причиною. Можливі ситуації, коли тиск підвищився, але захворюванням це ще вважати не можна: на фоні сильного емоційного стресу, вживання алкоголю, після значного фізичного навантаження.


Які основні причини АГ?

Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів — надмірного вживання солі, кави, енергетичних напоїв, алкоголю, психоемоційного стресу, хронічної втоми, ожиріння, тютюнопаління. Високий ризик розвитку АГ мають люди, що страждають на цукровий діабет.


Визначальні фактори ризику появи АГ:

  •  Стать (частіше страждають жінки);
  • вік (більше 50 років);
  • рівень загального холестерину.
Ризик зростає, якщо пацієнт веде малорухливий спосіб життя, має ожиріння, ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини, доклінічні прояви атеросклерозу, знижену функцію нирок тощо.
У осіб, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується учетверо.

Які симптоми притаманні АГ?

  • підвищений артеріальний тиск (більше 140/90 мм рт.ст.);
  • біль голови (найчастіше — у потиличній чи тім’яній частині);
  • періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
  • біль у ділянці серця;
  • іноді прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані;
  • швидка втома та зниження переносимості фізичних навантажень.
Деколи підвищення АТ можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Якщо артеріальний тиск підвищується поступово, то на головні болі, запаморочення зазвичай не зважають. Подібні симптоми притаманні багатьом недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин.

Раптове підвищення АТ називається гіпертонічним кризом. Основними ознаками його є: сильний біль голови, миготять «мушки» перед очима, дзвенить (гуде, шипить) у вухах, нудить і блювота не приносить полегшення. Така ситуація потребує негайної медичної допомоги.

Які методи лікування АГ?

Лікування АГ відбувається тільки під наглядом лікаря. Спочатку даються рекомендації щодо корекції способу життя (відмова від тютюнопаління та зловживання алкоголем, кавою, тонізуючими напоями, зниження маси тіла, адекватна фізична активність). Якщо дані рекомендації не є достатньо ефективними, призначається медикаментозна терапія. Слід зазначити, ліки важливо приймати систематично. Якщо приймати медикаменти, лише тоді, коли АТ високий, і припиняти лікування, коли він нормальний, стан здоров’я може лише погіршитися. Адже така поведінка пацієнта призводить до розгойдування маятника артеріального тиску. Саме препарати запобігають підвищенню АТ. Якщо ви вперше виявили у себе артеріальний тиск у стані спокою вище 140/90 мм рт. ст., турбують головний біль, шум у вухах, слабкість — зверніться до лікаря. Тільки медичний спеціаліст може поставити діагноз і призначити відповідні ліки.

Які методи профілактики АГ?

  • Запобігти артеріальній гіпертензії допоможуть здорові харчові звички і спосіб життя загалом:
  • Підтримуйте нормальну масу тіла;
  • Відмовтеся від куріння;
  • Відмовтеся від зловживання кавою та енергетичними напоями;
  • Обмежуйте кількість спожитого алкоголю, а краще взагалі не вживайте спиртного;
  • Регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хв 3-4 рази на тиждень);
  • Обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини — трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі);
  • Уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є легкий біг, плавання, йога, прогулянка на природі);
  • Вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).
  • Щоб не пропустити початок артеріальної гіпертензії, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я і вимірювати артеріальний тиск не рідше двох разів на місяць усім людям після 50 років.

Як правильно вимірювати артеріальний тиск?


Рання діагностика АГ залежить від ​​точності вимірювань, для чого рекомендується регулярно перевіряти справність пристроїв для вимірювання тиску (тонометрів) і правильність їхніх показань. Не менш важливо дотримуватися під час вимірювань рекомендацій міжнародних експертів, зокрема:
  • тиск вимірюють сидячи, у стані спокою, не раніше ніж через 30 хв після ходьби, куріння, вживання чаю, кави та інших кофеїновмісних напоїв (інакше можна зафіксувати підвищений тиск навіть у здорової людини);
  • ноги мають стояти на підлозі;
  • вимірюють АТ двічі (перерва — до 2 хв), а за розбіжності показань більше 10 мм рт. ст. потрібне ще одне вимірювання, показником буде середній результат;
  • манометр розташовують на рівні серця;
  • під час першого вимірювання АТ вимірюють і на лівій, і на правій руці, при цьому до уваги беруть вищий показник;
  • якщо різниця у показаннях різних рук перевищує 20 мм рт. ст., потрібне повторне вимірювання.


Артеріальну гіпертензію діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.
У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне — через коротший інтервал.
Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії (показники вищі за 160 мм рт. ст. для систолічного тиску і вищі за 110 мм рт. ст. для діастолічного тиску), наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.





Артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) Артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) Reviewed by Мар'яна on жовтня 22, 2019 Rating: 5

Синехії статевих губ: дитячий гінеколог

жовтня 21, 2019
Синехії (зрощення) статевих губ - найчастіше виникають у дітей раннього віку: від 1 до 8 років. Проте, існують дані, що найшвидше виявлення синехій було у віці 6 місяців, та найпізніше у віці 16 років. Розповідає дитячий гінеколог " Приватної дитячої поліклініки №1" - Стурко Діана Володимирівна.




Що ж таке синехії та які причини їх виникнення?


Синехії - це "плівочка", яка найчастіше з'являється між малими статевими губами. Однак, може з'являтися між малою та великою статевими губами. Зрощення статевих губ може бути частковим, коли перекривається вхід у плівку та повним, коли перекривається вхід у піхву та уретру.

Причини, які можуть викликати зрощення статевих губ:

  • Недостатність жіночого гормону - естрогену (вважається нормою у віці до 8 років);
  • Порушення правил гігієни (підмивати дівчинку необхідно теплою водою з спереду та ззаду - щонайменше 2 рази на день і щоразу після дефекації, мило використовувати не частіше 1 разу на тиждень);
  • Травматизація  зовнішніх статевих органів ( наприклад, при користуванні мочалкою для підмивання);
  • Використання вологих серветок замість підмивань;
  • Інфекції сечостатевої системи;
  • Часті ГРВІ;
  • Тривале перебування в підгузнику;
  • Рутинне використання присипок з вмістом оксиду цинку;
  • Проблеми з травною системою;
  • Алергічні захворювання ( наприклад атопічний дерматит);
  • Гельмінтози.
Зважаючи на великий перелік причин, які можуть провокувати зрощення статевих губ - досі точної причини появи синехій нема.

Якщо синехії виникають на фоні недостатності естрогену - то з початком статевого дозрівання і збільшенням рівня жіночого гормону в крові, вони самостійно безслідно зникають ( у віці 8 років). 


Постає питання, чи потрібно їх лікувати?

В теренах інтернету можна знайти безліч статей, де сказано, що синехії не потрібно лікувати, що вони в нормі зникнуть самі. Однак дитячі гінекологи в один голос заявляють: синехії потрібно лікувати! Чому? Зрощення, яке виникає між статевими губами виступає в ролі "кишеньки", де збираються виділення, як з сечовивідної системи, так і статевої. А в разі порушення правил гігієни - туди можуть потрапляти виділення травного акту. І це є "чудовим" середовищем для розвитку патогенної флори. В результаті у дівчинки виникають постійні запалення з боку сечової системи, та з боку статевої. Це призводить до хронізації запального процесу і в майбутньому до порушення репродуктивної функції.

Які симптоми можуть вказувати на появу синехій у дитини?
  • Печіння та біль в ділянці зовнішніх статевих органів, що може призводити до затримки сечопуску;
  • Скарги на виділення та дискомфорт внизу живота;
  • Дівчинка лізе руками "куди не слід", плаче і боїться сідати на горщик;
  • Підтікання сечі в проміжках між сечовипусканнями.

Діагностика синехії статевих губ?

Діагностувати синехії статевих губ може дитячий гінеколог під час огляду. В разі потреби, лікар може запропонувати батькам, додаткові методи обстеження (мікроскопія мазка, бакпосів виділень, загальний аналіз сечі, аналіз калу на гельмінти та інші).

Лікування може здійснюватися двома методами:
  • Консервативний метод - застосовується найчастіше, полягає в застосуванні естрогенвмісних кремів;
  • Хірургічний метод - застосовується у випадку, коли консервативний не є ефективним. Він полягає в розсіченні зрощення хірургічним методом.
Профілактика синехії статевих губ:
  • Дотримання правил особистої гігієни дівчинки. Це дозволить уникнути появи не лише синехії, але й багатьох інших захворювань жіночої статевої системи;
  • Періодичні огляди у дитячого гінеколога;
  • НЕ займайтеся САМОЛІКУВАННЯМ жіночих проблем, адже в більшості випадків - це не тільки не усуває проблеми, а й створює ще більші!
Синехії статевих губ: дитячий гінеколог Синехії статевих губ: дитячий гінеколог Reviewed by Мар'яна on жовтня 21, 2019 Rating: 5

В яких випадках дитині потрібний логопед?

жовтня 21, 2019

У сучасному світі комунікації, цінності інформації однією з найпоширеніших проблем є порушення розвитку мовлення у дітей. Кожна друга дитина віком від 2 до 4 років потрапляє до логопеда, із затримкою мовленнєвого розвитку.
Варто знати, що похід до логопеда потрібний безперечно всім дітям, навіть якщо у дитини немає мовленнєвих порушень, логопедичні заняття необхідні для розвитку її мови, збагачення словникового запасу.


Причин порушення мовлення може бути безліч, важливо на ранніх стадіях помічати деякі невідповідності і тоді багатьох проблем можна уникнути. Отож на що слід звернути увагу, та які основні причини звернення до логопеда:

  • У 7-8 місяців малюк не розуміє мову якою до нього звертаються, не реагує на своє ім'я, не повертає голову у відповідь на запитання "Де мама, тато";
  • В однорічному віці дитина не може вимовити 8-10 слів типу - "киць-киць", "ам", "бах";
  • Лікар-отоларинголог поставив діагноз - зниження слуху;
  • Невролог виявив відхилення в тонусі м'язів;
  • Хірург порадив підрізати укорочену під'язикову вуздечку - при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння;
  • Є розщелина піднебіння чи губи ( заяча губа, вовча паща);
  • При аномаліях зубнощелепної системи;
  • У 2 роки дитина не розмовляє окремими словами;
  • У 2, 5 років немає елементарного мовлення - такого як, дай, поїхали та інше;
  • До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу "тук-тук-тук";
  • У 3 роки під час мовлення у дитини тече слина, а малюк її не ковтає;
  • До 3 років не може виконувати прості органи артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці на 5 секунд;
  • Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова телефон - тефон;
  • Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції ( число, рід, відмінок);
  • До 3,5 років не може розрізнити схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска;
  • Розмовляючи, просуває язик між зубами;
  • Не цікавиться навколишнім світом;
  • Говорить в ніс;
  • Розмовляє не емоційно, невиразно, монотонно;
  • Якщо в 4 роки у дитини не багатий словниковий запас, норма близько 2000 слів, вона не може запам'ятати віршик;
  • У 4,5 роки не сформована сторона мовлення - не вимовляє звуки або вимовляє їх не правильно;
  • Не вистачає видиху на фразу, добирає повітря серед слова;
  • Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі із звуками "р" і "л", дитина не може описати своїми словами сюжет зображений на малюнку або допускає грубі помилки в будові речення;
  • При труднощах з початком шкільного навчання ( читання, письмо).
Причин для походу до спеціаліста, є безліч, тому важливо вчасно їх помічати. В "Приватній дитячій поліклініці №1", вам зможуть надати консультацію, та вчасно визначити наявність проблеми.
В яких випадках дитині потрібний логопед? В яких випадках дитині потрібний логопед? Reviewed by Мар'яна on жовтня 21, 2019 Rating: 5

Синдром сухого ока: лікар-офтальмолог

жовтня 18, 2019

З проривом технологій така хвороба, як синдром сухого ока набуває глобальних масштабів. За статистикою близького 20% всіх людей схильні до цієї недуги. Що таке синдром сухого ока, про основні симптоми та прояви хвороби, розповіла лікар-офтальмолог медичного центру "Горизонт" - Устяк Ольга Ярославівна.

Синдром сухого ока (ССО) - поліетологічне захворювання, що супроводжується погіршенням зволоження поверхні ока, зумовлене пошкодженням слизової плівки.




Основні симптоми, які відчувають пацієнти при даному захворюванні є наступні:

  • Відчуття стороннього тіла в оці; 
  • Подразнення та почервоніння очей;
  • Сльозотеча;
  • Світлобоязнь;
  • Затуманення зору;
  • Хворий відчуває дискомфорт в очах.
Причинами і факторами, які призводять до виникнення ССО є:
  • Екологія;
  • Використання гаджетів;
  • Кондиціонери та обігрівачі, що висушують повітря;
  • Вживання різних медикаментів в тому числі гормональних;
  • Носіння контактних лінз;
  • Менопауза;
  • Різні хірургічні втручання на оці.
Раннє виявлення ССО запобігає виникненню різних ускладнень. Діагностика ССО включає:
  • Скарги хворих;
  • Правильно зібраного анамнезу;
  • Біомікроскопія ока;
  • Функціональні хвороби: тест Ширмера, тест Норна.
Лікування ССО спрямоване на те, щоб забезпечити повноцінне зволоження рогівки та кон'юнктиви. Лікування включає, як медикаментозне і у важких випадках хірургічне втручання.
Медикаментозне лікування - це замінники сльози, так звані штучні сльози, а також краплі, що стимулюють активне вироблення природної слізної рідини.
На даний момент існують препарати нового покоління, які не містять консервантів EVE -t r, Ektoin - 0,5 (3%)  та багато інших.
Ці препарати вимагають довготривалого застосування. Дозування та спосіб застосування, визначає лікар. Бережіть свій зір, щоб бачити багато сонця!!!
Синдром сухого ока: лікар-офтальмолог Синдром сухого ока: лікар-офтальмолог Reviewed by Мар'яна on жовтня 18, 2019 Rating: 5

Що лікує лікар-отоларинголог?

жовтня 18, 2019

Отоларингологія (ларінооторінологія), в дослівному перекладі означає, як наука про вуха, ніс і горло. Лікар-отоларинголог ( ЛОР) - лікує захворювання всіх трьох органів:

  • Будь-які хвороби носа, риніт, викривлення носової перегородки;
  • Хвороби вух, інфекційні та не інфекційні;
  • Захворювання горла, ангіни і інші.







Для того, щоб вберегтися від негативних наслідків, потрібно знати при яких симптомах варто звернутися до ЛОРа:
  • Біль у горлі;
  • Нежить;
  • Носова кровотеча;
  • Не відчуваєте запахи;
  • Біль у вухах;
  • Зниження слуху;
  • Шум у вухах;
  • Зміна голосу;
  • Фурункули носа і вух;
  • Запаморочення, хропіння.
В медичному центрі "Горизонт", спеціалісти вам нададуть належне обстеження, та відповідне лікування, головне правило швидкого одужання - вчасне звернення до лікаря.
Що лікує лікар-отоларинголог? Що лікує лікар-отоларинголог? Reviewed by Мар'яна on жовтня 18, 2019 Rating: 5

Осінній авітаміноз: сімейний лікар

жовтня 17, 2019

Випадає волосся, шаруються нігті, кола під очима, постійна безпричинна втома і дратівливість – це все симптоми АВІТАМІНОЗУ.

Авітаміноз – це захворювання, причиною якого є неповноцінне харчування, відсутність у раціоні вітамінів A, C, D, E, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Розповідає сімейний лікар медичного центру "Горизонт" - Підлуська Леся Богданівна.
Восени дні стають коротшими, сонця менше, свіжих фруктів і овочів з кожним днем знайти все складніше і складніше. Все це без проблем може призвести до авітамінозу, який особливо болісно приходить восени і взимку.



Симптоми авітамінозу:

Стан шкіри


  • Якщо у вас на шкірі почали з'являтися запалення, висип, лущення, або ж шкіра стала дуже сухою або жирною – це не алергія і не через нову косметику. Це головні симптоми авітамінозу.
  • Якщо ж у вас роздратування і почервоніння на шкірі – це недолік вітаміну В6.
  • Висипання та сухість шкіри – це означає, що організму не вистачає вітаміну А, або В9.
  • Тріскаються губи або їх куточки – не вистачає продуктів, багатих на залізо.

Стан волосся та нігтів змінився?

  • Нігті стали м'якими, частіше ламаються, з’явилося більше посічених кінчиків волосся – тіло вказує на брак вітамінів A або B2.
  • У вас можуть німіти руки та ноги, з'явитися поколювання в кінцівках і підвищитися стомлюваність. Це теж класичні симптоми авітамінозу.
  •  Крім цього, вас може переслідувати постійна дратівливість, порушення апетиту і сну. Це означає, що вам не вистачає цілої групи вітамінів.

Щоб зрозуміти, чим саме вам потрібно поповнити організм, краще сходити до свого СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ.


Як боротися з авітамінозом?

Звичайно, купувати вітаміни – це досить хороший спосіб, який напевно допоможе, але це не завжди покишені. Також, купувати несезонні фрукти і овочі теж непотрібно.

Всі вітаміни можна отримати із звичайних продуктів.


- Вітамін А можна отримати з моркви і яєць.

- Вітамін Е в хлібі, сирі та бобах. - Вітамін С, який особливо важливий для організму восени, є в шипшині, болгарському перці, квашеній капусті.

Для профілактики авітамінозу рекомендується частіше бувати на свіжому повітрі. А ще краще
займатися спортом на вулиці. Пробіжки або велосипед допоможуть в цьому найкраще.

- Загартовуйтеся!

Контрастний душ підбадьорить вас зранку, а повітряні ванни можна приймати, не встаючи з ліжка: просто відкрийте віконце і впустіть морозне повітря в будинок.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!!!








               

Осінній авітаміноз: сімейний лікар Осінній авітаміноз: сімейний лікар Reviewed by Мар'яна on жовтня 17, 2019 Rating: 5

Профілактика грипу - вакцинація

жовтня 17, 2019

Відомо, що вакцинація - це дієвий спосіб захистити себе від небажаних недуг, та зменшити ризик виникнення важких ускладнень хвороби. 

Чомусь прийнято вважати, що щеплення роблять тільки в дитячому віці, проте Міністерство охорони здоров'я України повідомляє, що імунітет проти деяких захворювань не зберігається на все життя, тому періодично потрібна ревакцинація.

Оскільки наближається сезон грипу, варто завчасно подбати про вакцинацію, яка допоможе вберегтися від хвороби.

Грип - це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом. До інфекційного ураження, схильні люди будь-якого віку, особливо ті, у кого імунна система ослаблена. Нехтування хворобою, або самолікування може призвести до тяжкого перебігу хвороби, ускладнень.

Методи профілактики грипу:
  • Вакцинація, в медичному центрі "Горизонт" доступна вакцина ВАКСІГРИП ТЕТРА, яка призначена для дітей від 6 місяців та дорослих.
  • Захисна маска для хворої людини.
  • Зволоження слизової носа.
  • Часте миття рук з милом.
  • Зволоження повітря та вологе прибирання.
Профілактика грипу - вакцинація Профілактика грипу - вакцинація Reviewed by Мар'яна on жовтня 17, 2019 Rating: 5

Що лікує лікар-гастроентеролог?

жовтня 16, 2019

Гастроентеролог – це лікар, який здійснює діагностику, лікування та профілактику захворювань шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, печінки, жовчовивідних шляхів та жовчного міхура. Нерегулярне харчування, вживання напівфабрикатів, алкоголь, паління та стреси - усі ці чинники негативно впливають на роботу ШКТ та організму  в цілому.









Отож, лікар-гастроентеролог спеціалізується на наступних захворюваннях:

  • Захворювання шлунка;
  • Захворювання жовчного міхура;
  • Захворювання підшлункової залози;
  • Захворювання селезінки;
  • Захворювання кишечника. 

Симптоми з якими варто звернутися до лікаря-гастроентеролога

  • Часта поява печії після їжі;
  • Гіркота в роті, запах з рота;
  • Нудота, болі, тяжкість, що виникає до їжі та зникає після неї;
  • Часте виникнення болю в кишечнику, пдребер‘ї або шлунку;
  • Часте порушення стільця;
  • Цукровий діабет;
  • Незвичайний колір калових виділень;
  • Неінфекційні шкірні висипання, лущення шкіри, екземи, погіршення стану нігтів, волосся без будь-яких причин;
  • Довготривале приймання медпрепаратів, а також хіміотерапії та рідіотерапії.

Звернутися до лікаря-гастроентеролога, Ви можете в медичний центр «Горизонт»», пам‘ятайте раннє виявлення хвороби, сприяє ефективному лікуванню.

Що лікує лікар-гастроентеролог? Що лікує лікар-гастроентеролог? Reviewed by Мар'яна on жовтня 16, 2019 Rating: 5

Дієвий спосіб захистити дитину від хвороб - вакцинація: лікар-педіатр

жовтня 15, 2019

З приходом  осені та холодів, наша імунна система слабшає, через це - настає час неминучих вірусних застуд та хвороб, а особливо це стосується діток. Ми звикли, що коли мова йде про дитяче захворювання – увагу варто акцентувати на лікуванні. Проте важливим є -  не дати хворобі підібратися. Як зміцнити імунітет дитини, розповідає лікар-педіатр «Приватної дитячої поліклініки №1» - Курташ Ірина Михайлівна.

Імунітет – це здатність організму протистояти інфекціям і запобігати різним хворобам. Сильний імунітет – запорука здоров’я людини. Тому, зміцнення дитячого імунітету – одне з найперших завдань, що стоїть перед турботливими батьками.





Для того, щоб ваша дитина не хворіла, варто дотримуватися простих рекомендацій:
  • ·         Збалансоване харчування;
  • ·         Повноцінний сон (дітям від 7 років необхідно спати не менше 9-10 годин);
  • ·         Фізичні навантаження;
  • ·         Зволоження повітря в приміщеннях;
  • ·         Часте миття рук, протирання стола, клавіатури, екрану телефона дезінфікуючими засобами.
  • ·         Оскільки більшість інфекцій проникає в організм через рот і верхні дихальні шляхи, важливо дотримуватися правил гігієни порожнини рота і чистити зуби двічі на день;
  • ·         Стежте за питним режимом малюка, у добу дитина повинна випивати не менше 1 літра рідини, в тому числі чистої негазованої води, натуральних соків, морсів, компотів.

І головний дієвий спосіб зберегти здоров’я і не дозволити хворобам підривати імунітет – вакцинація. 

Міфів щодо щеплення багато, але найнебезпечніше, коли неправдиву інформацію розповсюджують люди необізнані в медицині. Низький рівень обізнаності є передумовою до легковірного сприйняття негативної інформації про наслідки щеплень, яку періодично публікують у ЗМІ та соціальних мережах. Люди вірять тому, що стосується їх здоров'я. І це нормально! Але запевнити потім батьків, яким дали хибний медвідвід, що їх дитину не просто можна, але потрібно щепити, дуже важко!

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтесь до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Якщо в дитини є реакція на щеплення – це означає, що вакцина діє і активізує імунітет. Зазвичай трапляються місцеві реакції : почервоніння, припухлість чи болісне відчуття в місці ін'єкції. Можуть бути загальні реакції: підвищення температури, нездужання, що минають самостійно за кілька діб. Часто за реакцію на вакцину приймають симптоми інших захворювань, що збігаються з вакцинацією в часі. Наприклад, у дітей часто трапляється ротавірусна інфекція, яка проявляється діареєю, блювотою та підвищенням температури.

Особисто я, тішуся з того, коли батьки приходять із великим переліком запитань або інформацією з інтернету чи інших джерел, розумію, що час витрачений на пошук інформації про щеплення, свідчить про те, наскільки важливим є це питання для батьків. Здоров'я вам та вашим діткам!!!!
Дієвий спосіб захистити дитину від хвороб - вакцинація: лікар-педіатр Дієвий спосіб захистити дитину від хвороб - вакцинація: лікар-педіатр Reviewed by Мар'яна on жовтня 15, 2019 Rating: 5

Анемія: причини, симптоми та профілактичні заходи

жовтня 15, 2019

Анемія, або малокрів’я - захворювання, при якому знижується концентрація гемоглобіну і/або червоних кров'яних клітин в крові, що призводить до порушень у роботі організму. Цей стан досить розповсюджений в сучасному суспільстві. Анемія зустрічається у жінок різного віку (в т.ч. під час вагітності), дітей у період активного росту, осіб з хронічними захворюваннями та ін. Розповідає лікар-терапевт медичного центру "Горизонт" - Мельник Лідія Богданівна.

Розвиток анемії може бути обумовлений характером харчування, гормональними порушеннями, захворюваннями шлунку та кишечника, печінки, нирок, оперативними втручаннями тощо. Інколи анемія може бути супутнім симптомом інших захворювань.

Залежно від причин виникнення анемія буває: залізодефіцитна, гемолітична, спричинена дефіцитом вітаміну В12, мегалобластна, апластична.

Перші ознаки анемії:

  • відчуття ранкової слабкості, кволість;
  • шум у вухах, часті головні болі і запаморочення;
  • нездатність виконувати незначні фізичні навантаження, швидка стомлюваність; 
  • тахікардія, підвищення артеріального тиску; 
  • блідий колір шкіри. 

Кому рекомендовано обстеження:
  • з профілактичною метою: людям з високою фізичною активністю і спортсменам, підліткам під час активного росту і статевого дозрівання, донорам, людям, які дотримуються вегетаріанської дієти, дітям і дорослим з паразитарними захворюваннями;  
  • жінкам на етапі планування та під час вагітності; 
  • чоловікам, жінкам і дітям за наявності скарг, що супроводжуються ознаками анемії, після сильної крововтрати, при раніше встановленому діагнозі анемії для контролю лікування; 
  • дітям з вродженим дефіцитом заліза. 

Причини анемії під час вагітності

Анемія є результатом дисбалансу між виробленням еритроцитів та їхньою втратою. Отже, причини анемії можуть виникати на цих двох рівнях. У разі анемії під час вагітності організм виробляє недостатню кількість еритроцитів, часто через нестачу поживних речовин. У рідкісних випадках це може статися під час пологів, якщо відбувається значна втрата крові.

Згідно з ВООЗ, був виявлений прямий зв'язок між важкими формами анемії і розвитком кровотечі під час пологів. Радує той факт, що дефіцит заліза можна коригувати за допомогою спеціальних добавок.

Залізо – найважливіший елемент у виробництві гемоглобіну, його дефіцит є основною причиною анемії в період виношування дитини.

Крім дефіциту заліза, на розвиток анемії може вплинути низький рівень фолієвої кислоти (вітаміну В9) і вітаміну В12. Дефіцит В9 під час вагітності часто пов'язаний з дефіцитом заліза, адже фолієва кислота і залізо містяться в тих самих продуктах. Дослідження показують, що В9 може допомогти знизити ризик народження дитини з певними дефектами головного і спинного мозку, якщо вживати вітамін до зачаття і в першому триместрі. Перед плануванням вагітності лікарі рекомендують здавати аналіз на концентрацію в організмі В9. Нерідко вітамін призначається для прийому протягом всього періоду виношування дитини.

Профілактичні заходи

Крім лікування, спрямованого на усунення основної причини анемії, велика роль належить коригуванню дієти. Харчування при анемії повинно бути багате на вітаміни групи В, особливо фолієву кислоту і В 12, залізо та білки.


Продукти, які необхідно вживати при анемії:
  • червоне м'ясо, печінка;
  • риба; 
  • молочні продукти; 
  • зелень (салати, петрушка, кріп, шпинат); 
  • горіхи (фісташки, фундук, волоський горіх); 
  • бобові (квасоля, горох); 
  • злакові каші; 
  • овочі (буряк, морква, помідор, картопля, кабачки, патисони); 
  • фрукти (гранат, айва, абрикос, виноград, яблука, банани, апельсини, вишні, черешні); 
  • свіжі фруктові соки. 

Бережіть своє здоров'я: правильно харчуйтеся, достатньо відпочивайте, гуляйте на свіжому повітрі, профілактично здавайте хоча б один раз на рік загальний аналіз крові . Не хворійте!


Анемія: причини, симптоми та профілактичні заходи Анемія: причини, симптоми та профілактичні заходи Reviewed by Мар'яна on жовтня 15, 2019 Rating: 5

Основні причини дитячої неврології

жовтня 14, 2019

Центральна нервова система займає надзвичайно важливе місце в організмі людини. Порушення її діяльності, так само які і всі інші захворювання, краще за все піддаються лікуванню на ранніх стадіях. Але з огляду на те, що симптоми неврології дітей можуть не здаватися батькам такими серйозними, якими вони є насправді, то ж можна пропустити початок. 




Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що неврологічні проблеми існують у 80% малюків першого року життя. Основна кількість причин пов’язана саме з періодом вагітності. Серед основних виділяють наступні:

  • Травма під час вагітності;
  • ·         Внутрішньоутробне кисневе голодування;
  • ·         Обвиття шиї малюка пуповиною в матусиному животику, яке призвело до зменшення рівня кисню;
  • ·         Сильний токсикоз мами під час вагітності;
  • ·         Внутрішньоутробні інфекції;
  • ·         Важкі пологи;
  • ·         Спадковість.

Зазвичай батьки завжди побачать навіть найменші зміни у поведінці та самопочутті своєї дитини. Тривожними сигналами, на які необхідно звернути увагу є:
  • ·         Поганий сон;
  • ·         Рухові розлади;
  • ·         Тремор підборіддя та кінцівок;
  • ·         Підвищена збудливість;
  • ·         Часті та рясні зригування;
  • ·         Підвищений тонус м’язів;


Тому при наявності будь-якого симптому, важливо вчасно звернутися до спеціаліста, адже в майбутньому це може призвести до тяжких наслідків, таких як: затримка психічного, мовленнєвого та психомоторного розвитку, гіперактивність, порушення уваги, пам’яті та мовлення, психоемоційна нестійкість. Пам’ятайте, якщо проходити профілактичний огляд у дитячого невролога регулярно, це дозволить вчасно виявити й усунути причини багатьох проблем.

Основні причини дитячої неврології Основні причини дитячої неврології Reviewed by Мар'яна on жовтня 14, 2019 Rating: 5
На платформі Blogger.