У кожного з батьків бувають моменти, коли вони не розуміють, чому дитина починає вередувати та влаштовувати істерики. Що робити в таких ситуаціях? Як правильно себе поводити? і насамперед, що таке істерика? розповіла психолог "Приватної дитячої поліклініки №1" - Світлана Зіновіївна Семанів.
Що таке істерика?
- Істерика - це реакція. Відбувається коли очікування дитини, не сходяться з реальністю. Просто кажучи, коли дитина чогось хоче, має якісь потреби, і очікує, що вони будуть задоволенні, але все стається по-іншому, і як наслідок дитина проявляє своє невдоволення, за допомогою тієї самої істерики.
Чому в дітей трапляються істерики?
- Більша частина істерик, трапляється, тому що батьки не вміють бачити, та прогнозувати дитячі потреби, відповідно до дитячого віку. Наприклад: беруть маленьку дитину, з дорослими в ресторан чи кафе, при цьому, дорослі хочуть, щоб дитина сиділа чемно за столом. Зрозуміло, що вже протягом 30 хвилин, дитина починає крутитися, вередувати, адже їй зовсім не цікаво так проводити час . Відповідно в дитини і стається істерика. В такому випадку, батьки самі, провокують істерику. Адже це можливо, було зпрогнозувати. Проте, бувають істерики, які неможливо передбачити, коли ситуація є нетиповою як для дитини, так і для дорослих.
Чи впливає темперамент дитини на причини та можливість істерик?
- Так, дітки як і дорослі, є спокійні, а також бувають більш енергійні та запальні. Саме останнім багато не треба, щоб влаштовувати істерику. Це може бути одне слово, яке вводить дитину в такий стан. Батьки в свою чергу, мають знати темперамент своїх діток, і враховувати всі обставини. Будь-яку істерику можна попередити, не враховуючи "форс-мажорних" обставин. Ми дорослі, розуміємо всі причинно-наслідкові зв'язки, наш мозок сформований, ми вміємо, умовно кажучи "поставити наші емоції в рамки", тому нам простіше розуміти, що і до чого може приводити. Дитина - це суцільна емоція, якщо взяти, умовну шкалу емоційності та віку, то чим менша дитина, тим більший в неї відсоток емоції. Тому для дитини, передбачити щось, або взяти себе в руки, взагалі нереально, а отже дорослі, мають проаналізувати ситуацію, що і як може відбутися. Треба вміти розглянути, що ми маємо на вході, і що можемо отримати на виході, цим самим можна попередити будь-яку істерику. За винятком, коли ми немаємо часу, щоб давати ефективну реакцію, на дитячі примхи.
Як відрізнити справжню істерику від маніпуляцій?
- Це дуже легко! В принципі перша істерика дитини, завжди є справжньою. Щоб вона не переходила в маніпуляцію, повинна бути правильна реакція. Зрештою, не потрібно розрізняти справжню чи не справжню істерику, потрібно себе адекватно поводити, внаслідок кожної істерики. Повинні бути чіткі правила для дитини, відповідно до віку та дитячих потреб, та її особливостей розвитку. Наприклад: є щось можна, і щось не можна, коли істерика з приводу того, що щось не можна, а в дитини поганий настрій, температура чи просто не виспалась, дитина знаючи, що це не можна, хоче щоб їй дозволили. Можливо, це починається маніпулятивна істерика, та якщо правильно на це відреагувати, дитина буде розуміти, що ці маніпулятивні істерики не проходять.
Яка реакція повинна бути в таких випадках?
- Першим ділом, ні в якому разі не відбивати агресивно дитячу істерику, говорячи: припини, що це таке, ти ж знаєш це не можна! Потрібно говорити: я розумію, твої почуття і бажання, але в нашій сім'ї існують певні правила, і ми не можемо їх порушувати. Як правило, саме в процесі істерики, ці слова до дитини, доходять вкрай рідко, тому що дитина в цьому процесі є сама тою емоцією, раціо не працює, і батькам потрібно забрати ту негативну емоцію, дозволити дитині виплакатися. Якщо це на людях - відійти, дати можливість дитині постукати ногами, покричати, дійти до заспокоєння і тоді знову сказати НІ! Дитина має розуміти, що як вона б не хотіла показувати свої комедії, та все одно НІ буде НІ. Проте батьки роблять помилку, коли ведуться на маніпуляції. Бувають випадки, коли ми беремо дитину на роботу, чи кудись по справах, і нам потрібно, щоб дитина посиділа тихо. Ми знаючи, що є заборона телефону чи планшету, на свою користь даємо дитині посидіти в телефоні, перекреслюючи правила. Діти це дуже класно просікають, і розуміють, що мамі було потрібно, і мама дозволила. І тепер я буду плакати і тупати ногами, бо хочу ще. Це буде маніпулятивна істерика. Завжди потрібно вести правильну тактику з дитиною, без вийнятків.
Зупиняти істерику за допомогою фізичного насильства?
- В першу чергу, це знецінення дитячих потреб, тому що, будь-яка істерика, це заява про потребу. Незалежно від того чи можемо ми її виконати, ми маємо її поважати, і ми повинні дати дитині зрозуміти, що вона має право хотіти, і має право проявляти свої емоції. Що відбувається коли дитину б'ють? Дитина розуміє, що її потреби стають неважливими ні для кого. Бували випадки, коли дитина на уроці не може попросити вийти в туалет, і спавляла потребу прямо в класі в штани. Саме такий випадок, як варіант, може свідчити про те, що дитина не вважає, що її потреба настільки важлива, що про неї треба сказати. Важливо показати, що ви поважаєте потреби своєї дитини. Ні в якому разі не бити дитину, це несе негативні наслідки. Батьки як губки, повинні поглинати всі негативні дитячі емоції. Саме поглинати а не відбивати.
Як зарадити істерикам?
- Є тривожні дзвіночки. На початку, коли ще не відбувся пік тієї емоції, можна побачити нетипову поведінку, і саме тоді батьки повинні відреагувати і не допустити розвитку подій. Та якщо подія розвинулася, потрібно тільки допомогти дитині повернутися до спокою, або перечекати, якщо дитина не хоче контакту.
Про що можуть свідчити регулярні істерики?
- Вони можуть свідчити, про те, що відсутній емоційний зв'язок з дитиною. Дитина може отримувати увагу батьків, але та увага може бути не такою як потрібно.Фізично вони можуть сидіти на одному дивані, але емоційно дорослі не є включеними в бажання та потреби дитини.
В яких випадках потрібно звертатися до спеціаліста?
- До спеціаліста можна звертатися, ще до того, як дитина почне влаштовувати істерики. Якщо, ви відчуваєте, що ця тема вам не знайома, коли ви не можете з інтернет ресурсів отримати достатньо розуміння про такі речі, то звичайно можна звертатися до спеціаліста. Вам підкжуть як реагувати на потреби вашої дитини. Також, слід йти за допомогою в тих випадках, коли ви відчуваєте, що щось не те, хоч робите все як вам, порекомендували. Це означає, що десь, якісь моменти ви упускаєте, і потрібно прийти на консультацію. Буває однієї консультацію цілком достатньо, про те, знову ж таки все індивідуально.
Профілактика істерик, що потрібно робити?
- Потрібно чути свою дитину! Батьки часто забувають, що діти є дітьми. Важливо, завжди ставити себе на їхнє місце, і запитувати себе - що я можу хотіти зараз, чому я себе веду саме так? Завжди пам'ятати, що в дітей є свої потреби, не потрібно змушувати дитину поводити себе так, як цього хочемо ми, адже дитина повинна формуватися.
Профілактика дитячих істерик - це завжди правильна реакція дорослих!
Як відрізнити справжню істерику від маніпуляцій?
- Це дуже легко! В принципі перша істерика дитини, завжди є справжньою. Щоб вона не переходила в маніпуляцію, повинна бути правильна реакція. Зрештою, не потрібно розрізняти справжню чи не справжню істерику, потрібно себе адекватно поводити, внаслідок кожної істерики. Повинні бути чіткі правила для дитини, відповідно до віку та дитячих потреб, та її особливостей розвитку. Наприклад: є щось можна, і щось не можна, коли істерика з приводу того, що щось не можна, а в дитини поганий настрій, температура чи просто не виспалась, дитина знаючи, що це не можна, хоче щоб їй дозволили. Можливо, це починається маніпулятивна істерика, та якщо правильно на це відреагувати, дитина буде розуміти, що ці маніпулятивні істерики не проходять.
Яка реакція повинна бути в таких випадках?
- Першим ділом, ні в якому разі не відбивати агресивно дитячу істерику, говорячи: припини, що це таке, ти ж знаєш це не можна! Потрібно говорити: я розумію, твої почуття і бажання, але в нашій сім'ї існують певні правила, і ми не можемо їх порушувати. Як правило, саме в процесі істерики, ці слова до дитини, доходять вкрай рідко, тому що дитина в цьому процесі є сама тою емоцією, раціо не працює, і батькам потрібно забрати ту негативну емоцію, дозволити дитині виплакатися. Якщо це на людях - відійти, дати можливість дитині постукати ногами, покричати, дійти до заспокоєння і тоді знову сказати НІ! Дитина має розуміти, що як вона б не хотіла показувати свої комедії, та все одно НІ буде НІ. Проте батьки роблять помилку, коли ведуться на маніпуляції. Бувають випадки, коли ми беремо дитину на роботу, чи кудись по справах, і нам потрібно, щоб дитина посиділа тихо. Ми знаючи, що є заборона телефону чи планшету, на свою користь даємо дитині посидіти в телефоні, перекреслюючи правила. Діти це дуже класно просікають, і розуміють, що мамі було потрібно, і мама дозволила. І тепер я буду плакати і тупати ногами, бо хочу ще. Це буде маніпулятивна істерика. Завжди потрібно вести правильну тактику з дитиною, без вийнятків.
Зупиняти істерику за допомогою фізичного насильства?
- В першу чергу, це знецінення дитячих потреб, тому що, будь-яка істерика, це заява про потребу. Незалежно від того чи можемо ми її виконати, ми маємо її поважати, і ми повинні дати дитині зрозуміти, що вона має право хотіти, і має право проявляти свої емоції. Що відбувається коли дитину б'ють? Дитина розуміє, що її потреби стають неважливими ні для кого. Бували випадки, коли дитина на уроці не може попросити вийти в туалет, і спавляла потребу прямо в класі в штани. Саме такий випадок, як варіант, може свідчити про те, що дитина не вважає, що її потреба настільки важлива, що про неї треба сказати. Важливо показати, що ви поважаєте потреби своєї дитини. Ні в якому разі не бити дитину, це несе негативні наслідки. Батьки як губки, повинні поглинати всі негативні дитячі емоції. Саме поглинати а не відбивати.
Як зарадити істерикам?
- Є тривожні дзвіночки. На початку, коли ще не відбувся пік тієї емоції, можна побачити нетипову поведінку, і саме тоді батьки повинні відреагувати і не допустити розвитку подій. Та якщо подія розвинулася, потрібно тільки допомогти дитині повернутися до спокою, або перечекати, якщо дитина не хоче контакту.
Про що можуть свідчити регулярні істерики?
- Вони можуть свідчити, про те, що відсутній емоційний зв'язок з дитиною. Дитина може отримувати увагу батьків, але та увага може бути не такою як потрібно.Фізично вони можуть сидіти на одному дивані, але емоційно дорослі не є включеними в бажання та потреби дитини.
В яких випадках потрібно звертатися до спеціаліста?
- До спеціаліста можна звертатися, ще до того, як дитина почне влаштовувати істерики. Якщо, ви відчуваєте, що ця тема вам не знайома, коли ви не можете з інтернет ресурсів отримати достатньо розуміння про такі речі, то звичайно можна звертатися до спеціаліста. Вам підкжуть як реагувати на потреби вашої дитини. Також, слід йти за допомогою в тих випадках, коли ви відчуваєте, що щось не те, хоч робите все як вам, порекомендували. Це означає, що десь, якісь моменти ви упускаєте, і потрібно прийти на консультацію. Буває однієї консультацію цілком достатньо, про те, знову ж таки все індивідуально.
Профілактика істерик, що потрібно робити?
- Потрібно чути свою дитину! Батьки часто забувають, що діти є дітьми. Важливо, завжди ставити себе на їхнє місце, і запитувати себе - що я можу хотіти зараз, чому я себе веду саме так? Завжди пам'ятати, що в дітей є свої потреби, не потрібно змушувати дитину поводити себе так, як цього хочемо ми, адже дитина повинна формуватися.
Профілактика дитячих істерик - це завжди правильна реакція дорослих!
Дитяча істерика: як впоратися і що робити
Reviewed by Мар'яна
on
квітня 17, 2019
Rating:
Reviewed by Мар'яна
on
квітня 17, 2019
Rating:
Немає коментарів: