Лікар-гастроентеролог: Дисфункція жовчного міхура

Хвороби органів травлення у дітей за частотою і розповсюдженістю займають одне з перших місць в загальній структурі захворюваності. Розповідає лікар-гастроентеролог Цицюра Орися.

Функціональні хвороби жовчного міхура можна діагностувати у випадку наявності біліарного болю або рецидивуючого гострого панкреатиту у хворих без очевидної органічної хвороби, що може бути їх причиною.

Дисфункції біліарного тракту – порушення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, жовчної протоки, що призводить до застою жовчі, а в подальшому до функціональних та морфологічних порушень гепатоцита, зниження бактерицидних властивостей жовчі та її інфікування.

Дисфункція жовчного міхура - це порушення скоротливої функції ЖМ, яке виявялється болем біліарного типу: гіперкінетичним та гіпокінетичним.

Біліарний біль – це біль в правому верхньому квадраті живота, який відповідає таким критеріям:

⦁ Досягає постійної вираженості та триває 30 хв;

⦁ З’являється в різні часові проміжки ( не щоденно);

⦁ Настільки інтенсивний, що порушує нормальну активність, або призводить до звернень у відділення швидкої допомоги;

⦁ Не має суттєвого зв’язку з випорожненням;

⦁ Не зменшується суттєвим чином при зміні положення тіла, прийомі антацидних ЛЗ або ЛЗ, котрі гальмують секрецію соляної кислоти.

Біліарний біль можуть супроводжувати: нудота та блювання, іррадіація в спину, біль в ночі може змушувати хворого прокидатися.

Біліарний біль, може свідчити про дисфункцію жовчного міхура

Дисфункція жовчного міхура, супроводжується такими критеріями:

⦁ Біліарний біль;

⦁ Відсутність жовчних конкрементів та інших органічних порушень;


Факторами ризику розвитку дисфункції жовного міхура є:

⦁ Генетична схильність;

⦁ Інфекція;

⦁ Глиста інвазія;

⦁ Дієта;

⦁ Стрес;

⦁ Коморбідні стани.

Клінічне обстеження.

⦁ Загальноклінічні обстеження (ЗАК, ЗАС);

⦁ Аналіз калу на гельмінти;

⦁ Копрограма ( підвищення нейтрального жиру, назначне підвищення кількості жирових кислот, внутрішньоклітинного крохмалу, клітковини (недостатність жовчовиділення));

⦁ Біохімічне дослідження сироватки крові (рівень холестерину, лужної фосфатази, загального білірубіну та його факрацій, трансамазіназ);

⦁ Показники амілази/ліпази ( у межах норми).

⦁ УЗ дослідження.

Велику увагу при проведенні лікування дисфункції ЖМ має дієтичне харчування, основними принципами якого є нормалізація енергетичного, ліпідного обмінів, хелатоутворюючої функції печінки та скоротливості жовчного міхура. Всім цим вимогам відповідає дієтичне харчування №5 за Павзнером.

Біліарна дисфункція у дітей - це самостійне захворювання без запальних змін у жовчовивідних шляхах, яке у більшості випадків є проявом вегетативної дисфункції. Рання діагностика і своєчасне лікування дисфункції біліарного тракту дозволяють попередити більш важку патологію жовчовивідної системи ( хронічний холецистит, холангіт, ЖКХ). Широкий арсенал лікарських середників забезпечує можливість вибору найбільш ефективного і безпечного препарату або комбінації лікарських засобів залежно від патогенетичних особливостей біліарної дисфункції.