Проблеми зі слухом у дітей: причини, симптоми, діагностика

На одну тисячу дітей народжується одна дитина з глухотою і дві-три дитини з приглухуватістю. Вроджена приглуховатість чи глухота становить серйозні перешкоди для формування мовлення та інтелектуального розвитку дитини. Розповідає лікар-отоларинголог "Приватної дитячої поліклініки №1" - Орловська Руслана Миколаївна.

Загалом, виділяють кондуктивну, сенсоневральну, змішану та центральну(рідко) приглуховатість,а також сенсоневральну глухоту. Їх ще поділяють на вроджені та набуті порушенн слуху. Кондуктивна приглуховатість пов’язана з порушенням проведення звуку у межах зовнішнього і середнього вуха. Коли ж має місце патологія внутрішнього вуха або вище розташованих структурах центральної нервової системи(мозку) – ми говоримо про сенсоневральну приглуховатість чи глухоту.

На щастя, в практиці, в більшості, зустрічаємося з кондуктивною приглухуватістю. Найчастіше вона пов’язана з гострим середнім отитом,гіпертрофією носоглоткового мигдалика, алергічним ринітом чи сірчаними пробками.

Первинний скринінг, діагностику та підтвердження слід завершити протягом перших 3 місяців життя - якнайшвидше після народження.

Рекомендують здійснювати скринінг слуху у віці до 1міс, а повне діагностичне тестування слуху - до 3-х місяців. Немовлята, з приглухуватістю, у яких не проведений скринінг до 6 місячного віку мають затримку мовного та розумового розвитку.

Надалі обстеження слуху проводимо в тих випадках, коли батьки відмітили, що їхня дитина перепитує, голосно дивиться телевізор та ін. Обов'язково потребують обстеження діти, що перенесли гострий середній отит.