Булінг: чому діти цькують дітей і що з цим робити?

Булінг - це систематичне цькування, знущання з людини, яке чинить інша людина або група людей. Пояснює лікар-психолог "Приватної дитячої поліклініки №1" - Семанів Світлана Зіновіївна.

Розрізняють такі види булінгу - словесні образи, псування речей, фізичні розправи, кібербулінг, бойкот. Булінгом не вважаються, якісь одномоментні конфлікти, які часто трапляються між дітьми. Булінгом - тривале цькування. Таке явище, як шкільне цькування однолітків поширюється по всьому світі, адже насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою. Ми дізналися в психолога, чому діти цькують дітей, і що з цим робити?

Які ознаки того, що дитину цькують у школі або ж у дворі?

Якщо дитина не розповідає батькам про ситуацію, першим дзвоником для них є зміна поведінки дитини. Вона не хоче ходити до школи чи на прогулянку. Може скаржитися на головні болі, болі в животі. Також спостерігаються зміни у харчуванні - зникає апетит або навпаки дитина починає багато їсти. Уникає контактів з навколишнім світом. Має зіпсовані речі і не може пояснити, як це сталося. Емоції різко стрибають від позитивних до негативних і навпаки. Все це свідчить про те, що в житті дитини щось відбувається.

Причини булінгу?

Причини дуже різні, і говорити про це можна довго, адже тут ми маємо справу з трьома сторонами конфлікту - жертва, булер і спостерігачі. Стосовно жертви причин немає, адже нею може стати хто завгодно, іноді навіть педагог. А от булерами, як правило, стають діти, у батьків яких є промахи у вихованні; можливо навіть у власній поведінці з дитиною та навколишніми. Булер сам в паралельній ситуації може бути жертвою насилля. Часто дитині показують неправильну взаємодію світу дорослих, коли силою розв'язують проблеми проблеми. Як наслідок, дитина ділить світ на сильних і слабких, де хоче займає сильну позицію, принижуючи слабших. Спостерігачі - це і не жертви і не булери. Вони самостійно не травлять, але і не заступаються, боячись також стати жертвою. По факту, вони також є жертвами, адже їх часто переслідують почуття провини, власної слабкості, тривога, страх. Також, не останню роль в шкільних булінгах мають самі вчителі, котрі не надають значення таким конфліктам, мотивуючи тим, що це діти і вони так комунікують.

 Які наслідки несе за собою цькування дитини?

Будь-якій людині важливо почувати себе в безпеці. А надто важлива безпека дитині, для того, щоб мати можливість повноцінно розвиватися. Якщо дитина не має безпечного для розвитку середовища, то страждають всі складові її життя, бо на перше місце стає думка - як вижити в даній ситуації. Дитина не може якісно вчитися, не має спокійного сну, стабільних емоцій, доброго стану здоров'я. Коли вона піддається тривалому цькуванню, в неї страждає самооцінка. Це надалі може призводити до тяжких наслідків, таких як: різні залежності, асоціальна поведінка, навіть суїцид.

 Що робити батькам?

В першу чергу будувати з дитиною такі стосунки, при яких дитина має можливість відкритися без страху осуду. Бо часто батьки, замість того, щоб допомогти дитині, починають шукати провину в самій дитині-жертві. Виховуючи, розповідати про власні кордони, показувати своєю поведінкою повагу до дитини і інших людей. Також, не ігнорувати будь-які прохання про допомогу, навіть якщо ситуація не виглядає серйозною. Не казати «ти що не можеш дати здачі», «що ти за хлопець, якщо тебе можуть образити», «не драматизуй, нічого такого нема, тобі здалося», «хлопчики так залицяються, не зважай» .
Якоїсь профілактики чи дотримання певної моделі поведінки, щоб не стати жертвою, немає. Неможливо запобігти дії інших людей. Можна тільки навчити дитину не мовчати і не боятися, коли таке трапиться з нею.
Пояснювати, що булінг не обов'язково має бути яскраво вираженим і помітним, щоб називатися булінгом. Будь які «дитячі приколи», які неприємні дитині та шкодять її почуттям, вона має відразу, якщо можливо, припиняти. Якщо ні, то звертатися до дорослих.