Що варто знати про дифтерію?

Захворювання на дифтерію зустрічається в цілому світі, хвороба носить циклічний характер та повертається практично кожні 15-25 років. Небезпечність захворювання характеризується високою смертністю, в 50-ти випадках із тисячі. Розповідає сімейний лікар медичного центру"Горизонт" - Стецишин Інна Володимирівна.

Востаннє Україна глобально стикнулась із дифтерією у 1991-1994 роках. У період з 1991 по 1999 рік в Україні від дифтерії захворіли — понад 20 тисяч, із них 696-померли. У країнах колишнього радянського союзу в період 1990-1999 роках, ця цифра більш масштабна: 150 тис захворіло, із них 5 тис - загинуло. Причиною цього стало низьке охоплення вакцинацією дітей та відсутність повторної вакцинації у дорослих.

За 9 місяців 2018 року в Україні зареєстровано 7 випадків захворювання на дифтерію. 

28 липня поточного року, каретою швидкої допомоги було доставлено 21-річну жительку Хмельницького, яка скаржилася на біль в горлі та високу температуру. Клінічна картина нагадувала дифтерію. Після бактеріологічного обстеження, сама бактерія хвороби не виявилася. Однак, після лабораторного дослідження, яке було проведене у Києві, був виявлений фрагмент збудника дифтерії. 1 серпня інфекціоністи поставили для пацієнтки кінцевий діагноз – ''дифтерія». Жінка була вакцинова, але із порушенням календаря щеплення. Її стан лікарі розцінюють, як середньої важкості, проте хвороба дала ускладнення - міокардит(запалення серцевого м'яза).

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації, ураженням серцево-судинної та нервової систем. Передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). 

Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. 

Для дифтерії, визначена традиційна для багатьох захворювань осінньо-зимова сезонність. В якості основних воріт для потрапляння в організм інфекції виступають слизові ротоглотки, дещо рідше - слизові оболонки гортані і носа. Можливість ураження вух, кон'юнктиви, шкіри і статевих органів.Тривалість інкубаційного періоду становить близько 2-10 днів.

За місцем ураження відрізняють дифтерію ротоглотки, гортані, трахеї, бронхів, носа. Рідше – дифтерію очей, статевих органів і шкіри. Ранні прояви хвороби дуже схожий на інші поширені захворювання, такі як ГРЗ, ангіна.

Дифтерія ротоглотки: Дана форма дифтерії діагностується приблизно у 90-95% випадків захворюваності, причому як у дорослих, так і у дітей.Початок захворювання у даної формі характеризується гостротою власних проявів, у пацієнтів підвищується температура (від показників у межах до 37,5 градусів і до більш високих), тривалість її збереження - близько 3 днів.  Виражені прояви інтоксикації, головний біль, блідість шкіри, знижений апетит, підвищене серцебиття і загальне нездужання. Больові відчуттів у горлі, біль при ковтанні.

В перші години з моменту початку прояви захворювання плівчасті нальоти нагадують за характером консистенції желеподібну масу, після цього вони перетворюються в паутино-подібну тоненьку плівку.  Усувається така плівка вже з труднощами, після цього поверхня слизової кровоточить,''симптом кров'яної роси''. Уже наступного дня після зняття плівки формується її новий шар. Якщо таку плівку помістити після зняття у воду, можна помітити, що вона не тоне і не підлягає роз'єднання і розпаду.

Токсична форма дифтерії ротоглотки. Зараз вона діагностується досить часто (приблизно в 20% випадків загальної захворюваності), особливо актуальна дифтерія у дорослих в даній формі. Поширення нальоту відбувається в даному випадку стрімким чином, до кожного з відділів ротоглотки. Надалі, такі плівки товщають і стають більш грубими, у пацієнтів діагностується висока температура (в межах 39-41 градусів), причому вона виникає вже в перші години захворювання. Може розвинутися делірій (форма психічного розладу, що супроводжується порушенням свідомості), надмірне збудження, марення і ейфорія.

Найважчою формою прояву дифтерії є її гіпертоксична форма. В основному такий перебіг дифтерії діагностується у пацієнтів із супутніми захворюваннями: алкоголізм, хронічна форма гепатиту, при цукровому діабеті тощо). Негативні прогнози, насамперед, зумовлені наростанням високих температурних показників, що супроводжуються ознобом і вираженою формою інтоксикації .Можливістю розвитку інфекційно-токсичного шоку, з явно вираженим летальним кінцем. 

Дифтерія належить до небезпечних, але керованих інфекційних захворювань, єдиним способом профілактики яких -  вакцинація. Адже ''щеплений-значить захищений.''