Війна очима простих людей: Юлія Бринецька

На своїй сторінці у соціальній мережі  “Facebook”, мешканка м. Івано-Франківська -  Юлія Бринецька пише досить емоційні дописи, про ситуацію, яка відбувається сьогодні в Україні, та висловлює своє бачення.

Пост прохання патріотам України, захисникам, прихильникам переможної війни.

«Про війну»
Я не вірю в те, що причинами війн є ідеологічні, культурні чи релігійні протиріччя. Вони є в переліку причин, але це форма, спосіб пояснити справжню причину чи мотивувати військо. Мотиви завжди економічні. Ресурс, благо - це є причиною війн. Треба їх лише знайти. Я тим більше не вірю, коли кажуть, що причини нема чи вона ірраціональна. Це цинічно.
Запитайте будь-кого причини Першої і Другої світових воєн, або "другої тридцятилітньої війни Європи", як називав їх Черчилль. Напевно вам розкажуть багато про нацизм, фашизм і комунізм. І десь там, в дужках, узагальнено і неясно- нерівномірності співвідношення економічного розвитку країн.

А якщо подивитись через призму економіки?

Машинобудівний прорив Німеччини вимагав нових ресурсів, якими могли стати нафта Дрогобича, залізо Запоріжжя, вугілля Донбасу, нафта Румунії. Франція з болем в серці, дивилась на втрачену в франко-прусській війні залізорудну Лотарингію і Ельзас, на німецький вугільний Саарський басейн і Рейн, Британія на турецьку нафтогазоносну Месопотамію чи Сирію і Середземне море. Росія мала все, але воювати за світ колоній не могла, бо не мала контролю над протоками в тому ж Середземномор'ї.
Переділ світу, головні агресори, вирішили звичайно ж зробити чужими руками, тобто маніпуляціями прагненнями маленьких народів до самоідентифікації і відокремлення. Ними ж і розмінювались під час і після війни.

Наш час.

Перекосам в економіках завжди передують певні революційні зміни. Сланцева революція США стала таким перекосом, бо країна з одного з найбільших імпортерів газу перетворилась на експортера. Старі схеми під найбільшими експортерами захитались, тому ми спостерігаємо це зіткнення газових магнатів в Сирії. В цій пожежі б'ються інтереси Росії, Америки, Ірану, Туреччини, Ізраїлю, Саудів.
Для Росії питання виживання - заблокувати для Європи той ринок. Як і сто років тому їй треба море. Тому в Україні окупували Крим, а в сирійців "орендували" порт з військовою базою Тартус.

Про Україну.

Так співпало, що з часу прокладення мосту до Криму гаряча фаза на Донбасі помітно вщухла? В обхід України пішли потоки-труби прокладати. Економічний, воєнно-стратегічний інтерес, мотив тут очевидно вичерпався. Так, є політичний. Але політику творять договорами, переговорами і дипломатією, а не людськими життями.

А тепер питання громадянам.

Що покроково елементарно зробила влада в політичному полі щодо Донбасу за два ці роки? Хоча б план вирішення конфлікту. Мир - це капітуляція, скажете. Гаразд. Де тоді визвольна війна?
Пропагандистам війни до переможного кінця хочеться показати відео наслідків хімічних атак на міста Алеппо і Хан-Шейхун. Війна не має красивого обличчя. Я не маю на меті знецінювати подвиг українського війська. Ми зірвали план ворога прокласти наземний шлях до Криму і врятували наше мирне майбутнє.
Та в нас і далі величезні поклади нафти, газу, руд, вугілля і стратегічне положення. Саме це, а не національна ідентичність, є причиною нападу різних імперій. Насмілимось сказати собі правду. Нас не захистить НАТО, як не захищала Антанта маленьку Сербію, що розв'язала їм руки в Першій світовій. Нас би захистила енергетична незалежність, ядерний статус, і найголовніше - національна єдність народу і влади у захисті власних інтересів. Так як колись маленька 4,5 мільйонна Сербія перемогла понад 50 мільйонну Австро-Угорщину, набула половину її територій і створила нову Югославську імперію.Може і ми так колись будемо вирішувати долю уламків теперішнього звіра-сусіда і відновимо історичну справедливість.