Анемія у дітей: лікар-педіатр

Анемія, або малокрів'я є найпоширенішою хворою крові як у дітей, так і дорослих. На анемію хворіють до 40% дітей. На щастя, у переважній більшості - це малокрів'я легкого ступеня. Розповідає лікар-педіатр "Приватної дитячої поліклініки №1" - Чигур Наталія Вікторівна.

Що таке анемія? Та її симптоми?

Анемія - це патологічний стан, який характеризується зниженням в одиниці об'єму крові рівня еритроцитів або гемоглобіну. Зниження цих показників призводить до порушення забезпечення тканин дитини киснем, що проявляється характерними симптомами такими як:

• Слабкість;
• Головний біль;
• Задишка, що з'являється під час незначного фізичного навантаження;
• Непритомність;
• Блідість шкіри;
• Сухість шкірних покривів, тріщини;
• Зміна стану нігтів, зміна їх форми;
• Шарування нігтів, зміна їх форми;
• Ангулярний стоматит;
• М'язова слабкість;
• Спотворення смаку та нюху.

Діти зазвичай хворіють на анемію, що належить до групи полідефіцитних, тобто розвивається внаслідок недостатності в організмі багатьох компонентів, потрібних для кровотворення ( залізо, мідь, селен, білки, вітаміни переважно групи В). Для нашої країни більш притаманна залізодефіцитна анемія.

Сама назва свідчить про недостатність заліза в організмі. У разі тривалої недостатності заліза в організмі дитини, відбувається неповноцінний розвиток органів і систем. У такої дитини ніколи не буде гарної пам'яті, нормальної функції серцево-судинної, травної та інших систем. Загалом, немає жодного органа і системи в організмі, на які б не впливала залізодефіцитна анемія.

Діагностика анемії?

Діагностика анемії включає  декілька  послідовних етапів. Перший із них є огляд дитини педіатром, лікар з'ясовує  усі важливі анамнестичні дані, які можуть допомогти у визначенні причини цього стану. Після цього проводить спектр досліджень, які допомагають виявити наявність хвороби, визначити її вид, ступінь, а також інші параметри, важливі для правильного призначення терапії. До таких лабораторних досліджень належать:

Загальний аналіз крові, аналіз на вміст у крові заліза, біохімічне дослідження крові, за наявності показань можливе проведення пункції кісткового мозку.

Крім лабораторної діагностики, важливим є проведення таких методів як: електрокардіографія (ЕКГ), УЗД органів черевної порожнини, обстеження ШКТ.

У процесі діагностики визначається форма та ступінь тяжкості анемії у дітей. Останній оцінюється за вмістом еритроцитів і гемоглобіну.

Методи лікування:

Лікування захворювання безпосередньо залежить від виду та ступеня тяжкості захворювання. Обов'язкове повноцінне харчування, в тому числі продукти, багаті на залізо, і приймання одного з препаратів заліза. Для дітей грудного віку вкрай важливим своєчасне введення прикорму. Якщо це грудне вигодовування, матері теж важливо стежити за раціоном, оскільки розвиток анемії у неї може відбитися і на дитині.

Адекватне лікування захворювання з урахуванням віку, причини та ступеня тяжкості недокрів'я може призначати виключно лікар, самостійне призначення медикаментів дитині є НЕПРИПУСТИМИМ.

ПРОФІЛАКТИКА АНЕМІЇ:

Профілактику анемії потрібно починати ще у внутрішньоутробний період дитини. Потрібно збільшувати споживання продуктів, багатих на залізо удівчі. Багато заліза містяться в язиці, м'ясі, рибі, а також у рослинній їжі - гречаній і вівсяних крупах, яблуках, ягодах, малині, суниці, чорниці, смородині.

Важливим аспектом профілактики є грудне вигодовування немовляти. 

Часто анемію в дітей спостерігають у сім'ях, де батьки дотримуються вегетаріанського харчування. Проте до 5-7 років категорично не рекомендується привчати дитину до такого харчування.

Коли в другому півріччі життя батьки вводять підгодовування, не варто починати його з манної каші чи коров'ячого молока. Дитині потрібно овочеві пюре, яєчний жовток, м'ясо, молочнокислі продукти гречана та вівсяна каші. 

Після року в дитячому харчуванні обов'язково має бути риба. Досить поширені помилки, які допускають батьки: пізно вводять м'ясо і яєчний жовток, м'ясо дають один раз на тиждень. Доцільно давати малюкові м'ясо, печінку або язик через день починаючи з 8 місяців.

І важливо пам'ятати, що хоча б раз на півроку потрібно робити аналіз крові дитини.