Алалія - як одна з важких вад недорозвитку мовлення у дітей

Мовлення як одна з найважливіших функцій головного мозку не є вродженим, як деякі елементарні форми нервової діяльності, а формується в процесі індивідуального розвитку. Розповідає логопед "Приватної дитячої поліклініки №1" - Середяк Оксана Євгенівна.

Для розвитку мови дитині необхідні:

• Правильна будова і функція центральної нервової системи та мовних центрів;
• Нормальний стан органів голосоартикуляційного апарату (гортань, глотка, порожнина рота і інші);
• Нормальний слух, який необхідний не тільки для сприяння і наслідування мови навколишніх, але й для контролю власної мови.

На формування мови у дітей також впливає спадковий фактор. Чинники, які призводять до порушення розвитку мовлення у маленької дитини, можуть бути різні: біологічного та соціально-психологічного напрямку. У літературі описана особлива форма мовної патології у дітей, яка характеризується ранньою затримкою розвитку мови при відносно достатньому слуху і нормальному інтелекту. Ця вада називається як алалія.

Алалія - це важка вада мовлення, яка обумовлюється органічним ураженням кори головного мозку у домовленнєвий період розвитку дитини. Відомо, що алалії супроводжуються ураженням мовленнєвих зон як лівої, так і правої півкуль.

Причинами виникнення цієї мовленнєвої патології є такі чинники:

1.  Складні захворювання матері у другу половину вагітності.
2. Родові травми, асфіксії, важкі захворювання дитини в першому місяці після народження.
3. Мінімальні мозкові дизфункції (енцефалопатія, дезонтогенез).

Енцефалопатія - локальні ураження кори головного мозку (протягом року ставиться діагноз).

Дезонтогенез - недорозвиток, незрілість клітин головного мозку ( недоношеність).

Мовлення у таки дітей з'являється у 3-4р, а іноді і після п'яти років. Характерними є уповільнений розвиток моторної діяльності.

В основному розрізняють такі форми алалії: моторна як експресивна; сенсорна як імпресивна та сенсомоторна, яка включає елементи двох попередніх форм.

Також виділяють і кілька підвидів цієї форми в залежності від місця ураження:

• Аферентна моторна алалія;
• Еферентна моторна алалія.

Для алалії характерно є порушення формування всіх сторін мовлення: синтаксичної, морфологічної, лексичної, фонематичної. Рівень недорозвитку фонематичних процесів може бути більш або менш яскраво виражений. Часто діти з сенсорною алалією помилково прирівнювались до глухонімих або розумово відсталих. У простіших випадках діти сприймають звуки, реагують на них, але в основному реагують на немовні звуки навколишнього середовища.

Для розвитку мовлення велике значення має рівень розумового розвитку дитини. При розумовій відсталості навіть незначна туговухість пригальмовує розвиток мовлення, через те, що розумова неповноцінність погіршує аналітико-синтетичні функції звукового аналізатора.

Отож, при сенсорній алалії спостерігаються неповноцінність звукового аналізатора. І ця неповноцінність непропорційна степені зниження слуху. Для визначення діагнозу потрібне детальне клінічне вивчення кожного випадку з оцінкою стану не тільки слухової функції, але й інших форм сенсорного сприйняття.

Основним завданням в роботі з такими дітьми є:

• Пробудження цікавості до звуків навколишнього життя, до мовленнєвих звуків;
• Розвиток потреби, бажання в наслідуванні;
• Диференціація мовленнєвих і немовленнєвих звуків (починати з найбільш вираженого звучання(олівці в склянці, музичні іграшки), переходити до більш тихих звуків (шелест паперу, листя, сірників).

Рання діагностика та корекція порушень мовленнєвої функціональної системи у дітей від 0 до 3 років дає можливість запобігти формуванню виражених вад з боку експресивного та імпресивного мовлення, його вимовної та комунікативної регулюючих функцій. Батьки та вихователі повинні знати основні ознаки нормального розвитку дитини. Вчасно звертатись за допомогою до спеціалістів, створити дбайливе, любляче оточення для дитини з фізичними або розумовими вадами.

Перед проведенням корекційної роботи дітям алалікам необхідне спеціальне медикаментозне лікування.

Слід пам'ятати, що всі діти ростуть та розвиваються за схожим зразком, але кожна дитина має свої власні темпи розвитку.