СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КОСООКОСТІ.

На найчастіші запитання, які задають пацієнти з косоокістю і батьки дітей, у яких виявлена ця проблема відповідає ІРИНА МИКОЛАЇВНА КУЖДА, завідувач офтальмологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, лікар вищої категорії медичного центру "Дитячий зір", кандидат медичних наук, доктор філософії, член Європейської і Міжнародної Асоціації Страбологів, член Американської Асоціації Дитячої офтальмології і Страбології.

- Як часто зустрічається косоокість у дітей і дорослих і наскільки важлива ця проблема?

Косоокість – це відхилення одного з очей від єдиної точки фіксації.
Косоокість зустрічається достатньо часто, у 1,5-4% населення, це значить, що зі 100 людей від 1 до 4 страждають цією патологією. За даними AAPOS (Американської Асоціації Дитячої офтальмології і Страбології) в Сполучених Штатах Америки косоокість виявляється у 4% населення.
Косоокість являється не просто косметичним і естетичним дефектом, а і важкою вадою усієї зорової системи, оскільки при цій патології відсутній бінокулярний і стереоскопічний зір (можливість сприйняття оточуючого світу повноцінно у тривимірному просторі). При косоокості не відбувається злиття двох зображень, які поступають від обох очей, в одне в центральних відділах зорового аналізатора – в корі головного мозку. Таким чином, цим людям важко виконувати дрібні і точні маніпуляції, керувати різними видами транспорту і т.д. Хоча при тривалому існуванні косоокості (наприклад, у випадках природженої косини) включаються адаптаційні можливості головного мозку, нейропластичність, і пацієнти можуть оцінювати відстань і глибину завдяки фізичним і оптичним феноменам. Але повноцінно сприймати оточуюче середовище вони все рівно не можуть. Тому таким людям стають недоступними певні види спеціальностей і професій, які потребують наявності бінокулярного і стереоскопічного зору.

 - Чи існують різні види косоокості і якщо так, як вони називаються?

Існує багато різних видів косоокості. Найбільш часто зустрічаються збіжна косоокість (езотропія), розбіжна (екзотропія) і вертикальна косоокість (гіпо- або гіпертропія). Вид косоокості також залежить від причини виникнення, наприклад, співдружня рефракційна косоокість виникає внаслідок наявності аномалій рефракції (далекозорості, короткозорості, астигматизму), паралітична косоокість з’являється внаслідок парезів або паралічів ІІІ, ІV, VI пар черепномозкових нервів, причиною псевдопаралітичної косини найчастіше є природжені аномалії окорухових м’язів або нервів. Існують особливі види косоокості, наприклад, синдром Дуана, синдром Брауна та інші.

- Що являється причиною виникнення косини? 

Більшість видів косоокості являються природженими або генетично обумовленими, тому при першій розмові з пацієнтом завжди слід вияснити, чи не було такої проблеми у батьків, чи родичів, навіть далеких.
Однією з основних причин виникнення косоокості являється також наявність у дитини аномалій рефракції – далекозорості (гіперметропії), короткозорості (міопії), різних видів астигматизму.
Причинами можуть стати травма головного мозку, порушення мозкового кровообігу різного ґенезу, запальні захворювання головного мозку (менінгіт, енцефаліт), дегенеративні захворювання центральної нервової системи, ендокринні порушення.
У дітей часто пусковими (тригерними) факторами розвитку косоокості виступають емоційний стрес, значне підвищення температури тіла при різноманітних інфекційних захворюваннях (в тому числі, при дитячих інфекціях), надмірне зорове навантаження, травми.
В деяких випадках косоокість виникає як наслідок дуже низького зору на одному з очей (наприклад, при природжених вадах розвитку різних структур ока). Така косоокість в сучасній офтальмології носить назву сенсорна косина.

- У чому полягає суть лікування косоокості?

Відхилення одного з очей від єдиної точки фіксації часто призводить до зниження гостроти зору ока, яке косить. Це відбувається тому, при розвитку косини виникає двоїння, яке головний мозок не переносить. Внаслідок цього зображення ока, яке косить, подавляється. Виникає стан, який носить назву амбліопія.
Тому перш за все лікування направлене на те, щоб покращити гостроту зору ока, яке косить, і виправити косину. Робити це можна різними способами. Першим заходом призначається постійне ношення окулярної корекції (при наявності показів). Надалі використовується лікування на спеціальних апаратах (плеопто-ортопто-диплоптичне лікування). І одним з основних методів являється хірургічне лікування косоокості. Основною метою лікування косоокості являється відновлення бінокулярного зору у пацієнта.
На жаль, тільки у 30-35% пацієнтів косоокість можна вилікувати окулярами і апаратним лікуванням. Усі решта пацієнти підлягають оперативному лікуванню.

- Коли потрібно починати лікувати косоокість?

Косоокість необхідно починати лікувати, як тільки вона виникла. Адже якщо у дитини наявна монолатеральна косина (косить постійно тільки одне око), це загрожує розвитку амбліопії («лінивого ока»), а чим довше існує амбліопія, тим важче її лікувати. У дітей амбліопія може розвинутись за декілька тижнів. Тобто, амліопію слід починати лікувати одразу, як тільки поставлений такий діагноз!
Оперувати косину можна в будь-якому віці, навіть в 40-60 років. Однак в старшому віці така операція матиме в основному косметичний ефект, оскільки здатність до бінокулярного і стереоскопічного зору формується до 10-14 років. Тому у дітей таку операцію слід проводити якомога в більш ранньому віці. Хоча мій досвід показує, що і в дорослому віці (у молодих людей) можливе часткове відновлення бінокулярного зору після операції з приводу косоокості. Існують види косоокості, при яких показане хірургічне втручання в ранньому дитячому віці (1 – 3 роки), наприклад, вроджена езотропія (вроджена збіжна косоокість).
Існують також складні і рідкісні види косоокості, які можуть потребувати декілька етапів хірургічного втручання.
Загалом, лікування косоокості – це тривалий процес, який складається з певної послідовності і черговості лікувальних заходів. Зазвичай триває він декілька років. Слід відзначити, що велика частка успіху в лікуванні косини належить самим пацієнтам або батькам наших маленьких пацієнтів, адже чим більш вони прихильні до лікування і чим точніше виконуються рекомендації лікаря, тим ефективніше лікування.

- Чи можливо повністю вилікувати косоокість?

Так, можливо. Сучасна офтальмологія володіє усіма засобами і методами для того, щоби повністю ліквідувати цю проблему у пацієнта. Частіше всього лікування починається з призначення окулярної корекції або медикаментозної пеналізації (у маленьких дітей до 1 року життя). Наступним кроком являється проведення активного плеопто-ортопто-диплоптичного лікування з частотою курсів 3-4 рази в рік. При неефективності консервативного лікування протягом 1-2 років ставиться питання хірургічного лікування косоокості. При деяких видах косини хірургічна корекція показана одразу як перший етап лікування. При цьому слід розуміти, що хірургічне лікування певних видів косини проводиться в декілька етапів (це означає, що можуть бути потрібні декілька послідовних операцій).
Дуже часто оперативне втручання з приводу косоокості позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнта, підвищує самооцінку і покращує загальну якість життя, адже косоокість являє собою видимий косметичний і естетичний дефект.
Я являюсь членом Міжнародної і Європейської Асоціації Страбологів (спеціалістів з косоокості) і прицільно займаюсь лікуванням усіх видів косини, в тому числі володію усіма техніками хірургічного лікування. В сучасній офтальмології така операція являється мало травматичною і період реконвалесценції пацієнта триває недовго (від 1 до 3 тижнів). А в стаціонарі пацієнт знаходиться 2-3 дні.
Основне в лікуванні косоокості – це вчасне звернення до кваліфікованого спеціаліста і чітке дотримання його призначень і порад. І ще одна рекомендація: якщо кваліфікований офтальмолог радить операцію – не слід цього боятись.