Кон'юктивіт - причини та симптоми захворювання: діагностика

Кон’юнктивіт – це захворювання, яке представляє собою запалення слизової оболонки ока, або кон’юнктиви. Захворювання зазвичай викликане вірусами і бактеріями, а також може бути наслідком алергічної реакції на навколишні алергени. Про це розповідає лікар-офтальмолог Оптики «Горизонт» - Пашко Уляна Михайлівна.

Більше двох третин випадків інфекцій переднього відділу ока – належить до кон’юнктивітів. Існує дві причини виникнення кон’юнктивіту: інфекційні та неінфекційні. 

Серед інфекційних найчастіше зустрічаються бактеріальні процеси, рідше – вірусні, хламідійні та грибкові. Для кожної групи характерні наступні прояви: бактеріальні кон’юнктивіти викликаються піогенними (гноєтворними бактеріями). Одним із перших симптомів яких – в’язкі, непрозорі, сірі або жовтуваті виділення з очей, через які повіки злипаються, особливо після сну. Запалення, спочатку може проявлятися на одному оці, але пізніше легко переходить на інше. Ще однією ознакою є набряк і фолікулярна реакція. Ці прояви різняться при різних інфекційних процесах, але чим більше виражена фолікулярна реакція – тим глибше в шари кон’юнктиви проникає бактерія або вірус, і процес одужання триває довше. Суб’єктивні скарги хворих варіюють від легкого дискомфорту та різі, до значного болю і світлобоязні під час відкривання очей. У деяких пацієнтів бактеріальні кон’юнктивіти, проявляються лише відчуттям стороннього тіла в оці.

Вірусні кон’юнктивіти найчастіше пов’язані з інфекцією верхніх запальних шляхів (аденовірусної етіології), можуть з’являтися під час звичайної застуди (болю в горлі, а також у разі зниження місцевого і загального імунітету.Скарги пацієнтів – це сльозоточивість і світлобоязнь, непостійний свербіж та незначні слизові виділення. Зазвичай такі кон’юнктивіти, також починаються на одному оці, потім інфекція переходить на інше око.

Патогенними для організму людини – є близько 50 видів грибків. Найбільш часте зараження, спостерігається – дріжджоподібними, пліснявими грибами, міцелами та дермотофітами. Зараження, цими грибами,як правило відбувається у разі травми ока, значного ослаблення імунного захисту організму, та проявляється ураженням у вигляді блефарокон’юнктивіту або кератокон’юнктивіту.

До неінфекційних найбільш поширених кон’юнктивітів належать: алергічні; також токсичні та аутоімунні. Алергічний кон’юнктивіт виникає при підвищенні індивідуальної чутливості до певних чинників зовнішнього середовища, алергенів, яких є велика кількість. Зазвичай симптоми розвиваються дуже швидко і в процес залучаються відразу обидва ока. Виникає інтенсивний свербіж, що примушує постійно терти очі, можлива припухлість повік, густі та в’язкі слизисті виділення, сльозотеча, світлобоязнь.

Діагностика та лікування кон’юнктивіту

Практичне призначення лікування, кожному конкретному пацієнту відбувається емпірично. Лікар оцінює клінічну картину і призначає місцеве лікування, препаратами широкого спектру дії. У рутинній практиці для кожного пацієнта, первинно не проводиться визначення мікрофлори в мазку з кон’юнктиви. Лікар обов’язково пояснює пацієнту, що у разі відсутності позитивної динаміки, на другий чи перший день лікування, потрібно повторно звернутися на консультацію. Вже в такому випадку, лікар бере мазок з кон’юнктиви для бакпосіву на мікрофлору, з визначенням антибіотикограми.
При несвоєчасній діагностиці та лікуванні кон’юнктивіту до загального процесу може залучитися рогівка та інші тканини ока, що проявляються зниженням гостроти зору та розвитком захворювань очей, що важко піддаються лікуванню.