Що таке дитячий страх та як його позбутися: поради психолога

Дитячі страхи притаманні чи не всім дітям. Чому вони виникають, та які шляхи їх подолання, розповідає лікар-психолог "Приватної дитячої поліклініки №1" - Семанів Світлана Зіновіївна.

Що таке страх?

Якогось конкретного визначення страху немає. Його можна назвати і почуттям, і емоцією, і станом, і реакцією. В одних ситуаціях він допомагає, в інших заважає. Тому якось однозначно про нього сказати неможливо. Страх присутній в житті кожної здорової людини, і треба розуміти, що боятися це нормально, якщо це не затяжний процес і він не впливає на якість життя. Та є і безстрашні люди, проте абсолютна відсутність страху не завжди говорить про норму. Часто це може бути проявом певних психічних порушень. Говорити про страх , як про проблему, слід тоді, коли людина страждає через нього, коли він не дає отримувати задоволення від життя.

Дитячі страхи-звідки вони беруться, причини виникнення? Вікові дитячі страхи?

Кожна дитина в певний період свого розвитку має певні страхи. Немовлята до року бояться втратити з поля зору маму, з року до трьох бояться чужих дорослих, пізніше бояться комашок, фантастичних істот, темноти, смерті і так далі. Є ситуативні страхи, коли щось нетипове сталося і дитина злякалась. Є страх невідомого, коли в житті дитини щось має відбуватися вперше і вона не має досвіду, тому боїться. Також є страхи, які дітям прививають самі ж батьки, коли лякають бабайками, міліцією та іншим.

Більшість цих страхів є нормою і з дорослішанням та правильними реакціями батьків вони минають. Якщо ж ви бачите, що дитина дорослішає, а страх не минає, то це має бути сигналом для звернення по допомогу спеціаліста. Адже дитячі страхи можуть трансформуватися в глибоку тривожність, аж до нервових зривів. З усіма дитячими страхами треба вміти справлятися, щоб потім, вже у дорослому віці, вони не погіршували життя.

Як боротися з дитячими страхами?

Найголовніше, що мають запам’ятати батьки, це - не можна ігнорувати, висміювати, применшувати дитячі страхи. Адже те, що нам дорослим здається не важливим, для дитини може бути паралізуючим страхом.

Страх дитини треба поважати і допомогти його позбутися. Розпитайте дитину про нього, подумайте звідки він міг взятися. Є безліч способів прогнати дитячі страхи, так щоб дитину вони більше не турбували. Можна запитати дитину, якої допомоги вона хоче. Якщо дитина ще не може озвучити свої страхи, то дивитися по вікових потребах і постаратися визначити, що саме може турбувати дитину, щоб дати їй заспокоєння.