Мовлення як одна з найважливіших функцій головного мозку не є вродженим, як деякі елементарні форми нервової діяльності, а формується в процесі індивідуального розвитку. Розповідає логопед "Приватної дитячої поліклініки №1" - Середяк Оксана Євгенівна.

Для розвитку мови дитині необхідні:

• Правильна будова і функція центральної нервової системи та мовних центрів;
• Нормальний стан органів голосоартикуляційного апарату (гортань, глотка, порожнина рота і інші);
• Нормальний слух, який необхідний не тільки для сприяння і наслідування мови навколишніх, але й для контролю власної мови.

Штрафи, перевірки або тимчасове зупинення ліцензій… Що чекає ліцензіатів у  2020 році у зв'язку зі змінами в законодавстві? Розповідає юрисконсульт компанії "MedLaw" - Креховецька Діана.

• нормалізує крово-і лімфоток в уражених областях,
• підвищує приплив поживних речовин до тканин,
• збільшує рухливість зв'язок,
• знижує больові відчуття,
• покращує загальне самопочуття пацієнта.

Кератити займають близько 4% запальних захворювань переднього відрізка ока, при цьому запальний процес не тільки спричиняє фізичний біль пацієнтові, а й загрожує втратою зору. Розповідає лікар-офтальмолог Оптики "Горизонт" - Пашко Уляна Михайлівна.

Особливістю кератитів є їх швидке прогресування: деструкція рогівки може статися за 24-48 годин при високій вірулентності мікрофлори. Класифікують кератити на:

• Бактеріальний;
• Вірусний;
• Протозойний;
• Грибковий.

Помилка в роботі представника будь-якої професії негативно впливає на загальний результат роботи. Проте лікарська помилка може не лише позначитися на здоров’ї пацієнта, але й здатна позбавити його життя. Тому в суспільстві не втихають суперечки з приводу ступеня відповідальності лікарів за подібні помилки, особливо в епоху інтернету та соціальних мереж. Розповідає юрисконсульт компанії MedLaw - Креховецька Діана.

Що ж таке – лікарська помилка?

Досі в законодавстві немає чіткого визначення поняття — лікарська помилка. Одначе відповідальність за її вчинення несуть лікарі усіх країн світу.

Виходячи з роз'яснень до нормативно-правовим актам, в тому числі й карно-кримінальних, поняття "лікарська помилка" слід трактувати як похибку в професійній діяльності лікаря за умови, що ним не було допущено свідомої халатності або недбалості. Це поняття слід відрізняти від професійного злочину медичного працівника і нещасного випадку: лікарська помилка передбачає дефект в роботі, який виник всупереч на сумлінне виконання лікарем своїх обов'язків.
Це поняття слід відрізняти від професійного злочину медичного працівника та нещасного випадку: 

• Нещасний випадок у медицині — виникнення наслідків, які неможливо було передбачити чи попередити, та яким не можливо запобігти.
• Професійні правопорушення: недбальство, халатність чи свідомі дії, спрямовані на завдання шкоди здоров’ю пацієнта.

Сьогодні ведуться розмови в юридичних колах про те, щоб термін «лікарська помилка» замінити терміном «медична помилка». Пояснення цьому досить просте – помилки трапляються на будь-якому етапі лікувально-діагностичного процесу та можуть трапитись як з вини лікаря, так і з вини іншого медичного персоналу (медичної сестри, фельдшера).

Які причини лікарських помилок?

Медична помилка може виникнути з об’єктивних і суб’єктивних причин. Перші виникають за обставин, що не залежать від особи, яка проводила лікування конкретного пацієнта. 

Об'єктивні причини лікарських помилок:

• відсутність належних умов, необхідних для проведення повноцінного лікування;
• недосконале вивчення медичною наукою причин виникнення захворювання та ланок його перебігу;
• недосконалість способів лікування захворювання;
• індивідуальні особливості організму пацієнта та важкість його стану, (індивідуальні особливості будови органів пацієнта чи вроджені вади розвитку, несподівані індивідуальні реакції організму пацієнта (алергічні, токсичні, психологічні) на введення препаратів, проведення діагностичних процедур).

До суб’єктивних причин лікарських помилок юристи відносять:

• Недостатньо високий рівень підготовки конкретного медичного працівника;
• неправильне трактування ним результатів проведених діагностичних процедур;
• недооцінка чи переоцінка лікарем рекомендацій фахівців інших спеціальностей, запрошених для консультації.

Наперекір на сучасні значні успіхи в лікуванні багатьох захворювань, слід погодитися з тим, що безпомилкова робота лікарів, у принципі, неможлива, зважаючи на специфіку медицини, що має справу зі здоров'ям і життям людини. Враховуючи таке становище, завданням правового регулювання медичної діяльності є вироблення правильної, продуманої та єдиної позиції щодо юридичної кваліфікації помилкових дій лікарів.

Яка відповідальність медичних працівників за лікарську помилку?

Відповідальності залежить від багатьох обставин, а відшкодування моральної та матеріальної шкоди не завжди має лягати на плечі лише медичного працівника. Проте в ситуації, коли перетинаються інтереси лікарів та пацієнтів, питання вини медичного працівника стає особливо гостро.

Внаслідок неналежного надання медичної допомоги для лікаря може настати відповідальність:

• цивільно-правова;
• кримінальна;
• визнання невинності лікаря та звільнення його від відповідальності.

Якщо кримінальна відповідальність, покладається на фізичних осіб, та цивільно-правова, тобто майнова, покладається як на громадян, так і на організації (заклади охорони здоров'я).

За яких обставин лікарська помилка не тягне за собою відповідальності?

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає підстави, за яких особа, яка здійснювала лікування пацієнта, несе відповідальність за порушення взятих на себе зобов’язань. Відповідальність настає в кожному випадку, коли доведена вина цієї посадової особи (необережність чи умисел).

Цим же документом визначені і випадки, коли така відповідальність не настає:

• несприятливого збігу обставин;
• наявності питань, на які наука ще не дала відповіді;
• недосконалості медичної техніки;
• недосконалості фармацевтичних препаратів, вплив яких на організм пацієнта не обмежується лише позитивною дією, але й здатен викликати негативні побічні ефекти.

Лікарська помилка не тягне за собою відповідальності також у ситуаціях, якщо вона спричинена настанням непереборних чинників (форсмажором).

Щорічно 11 грудня проводять Всесвітній день хворого на бронхіальну астму. Цей день був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до розв'язання проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам з астмою.

Ця хвороба найчастіше проявляється у шкільному віці, у дітей, які живуть в промислових районах з несприятливою екологією, проте може траплятися і в дорослих.

Бронхіальна астма – хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами.

Основними симптомами бронхіальної астми є наступні:

• Напади задухи;
• Задишку;
• Сухий і надривний кашель;
• Свистячі хрипи при видиху;
• Біль в грудях.

До найбільш поширених причин бронхіальної астми відносять:

•  Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму;
• Спадкова схильність;
• Шкідливі умови праці;
• Часті респіраторні захворювання;
• Ожиріння.

Профілактика бронхіальної астми:

• При наявності симптомів алергії, необхідно відразу звернутися до лікаря; 
• Обмежте використання побутової хімії;
•  Стежте за рівнем сухості повітря; 
• Слідкуйте за чистотою вдома – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. 

Печінка – надважливий орган, який виконує понад 500 функцій. Без неї організм припинив би працювати. У ній утворюються білки крові, розпадається гемоглобін, утворюється жовч, зберігаються вітаміни, утворюються та розпадаються жири, знешкоджуються ліки, стероїдні гормони та алкоголь. Розповідає лікар-терапевт медичного центру "Горизонт" - Мельник Лідія Богданівна.

Для знешкодження різноманітних сполук печінка має низку ферментів — вони працюють як розчинники та окислювачі.

Більшість захворювань печінки протікають безсимптомно аж до появи серйозних ускладнень. Важкі тканинні ураження печінки, здатні провокувати біль та жовтяницю, виникають вже тоді, коли лікування стає складним, тривалим та малоефективним. Натомість рання діагностика здатна виявляти хвороби печінки в час, коли проблему можна вирішити швидко й відносно легко, а головне – назовсім.
Регулярні профілактичні обстеження, як от «Печінкові проби» допоможе стежити за станом печінки й не допустити розвитку захворювання. Дослідження рекомендоване як людям з діагностованими хворобами печінки, так і при підозрі на її ураження. Особливо доцільно пройти обстеження «Печінкові проби» тим, хто страждає від:

• Постійної втоми та загальної слабкості;
• зниження апетиту та втрати ваги;
• болю та важкості у правому підребер’ї;
• пожовтіння шкіри та склер;
• змін кольору калу та сечі;
• відчуття гіркоти та неприємного присмаку в роті;
• нудоти, шкірних висипань.

Як ДОПОМОГТИ СВОЇЙ ПЕЧІНЦІ?

Активуйте ферменти.

• У пригоді стануть капуста броколі, червоний перець, зелений чай, спеції, цибуля та часник. Крім того, у складі капусти та цибулі є сірковмісні сполуки. От саме з цієї сірки в нашому організмі й утворюється глутатіон, потрібний для знешкодження деяких сполук. Для пацієнтів, що проходять хіміотерапію, важливо не “активувати” нічим системи знешкодження, адже це прискорить руйнацію ліків. Не займайтеся самолікуванням.

Уважно стежте за своїм раціоном.

• Пийте менше алкоголю та солодких газованих напоїв, їжте менше смаженої та жирної їжі. Але не все так буквально: жири мають бути в нашому раціоні щодня. Відмовляючись від жирів та спецій, ви позбавляєте організм стимулу виділяти жовч — а він це має робити постійно. Їжте більше овочів, фруктів, коренеплодів, зелені та насіння. Рослинна їжа містить вітаміни, антиоксиданти та клітковину. Вони грають із печінкою в одній команді — проти вільних радикалів, високого холестерину та ожиріння.

За даними British Liver Trust, кожен п’ятий ризикує мати хворобу печінки.

Причин недуги багато, але є три головні загрози, від яких її треба захищати:

• Алкоголь;
• неалкогольна жирова хвороба печінки;
• вірусний гепатит.

Жирова хвороба виникає, коли в печінкових клітинах відбувається накопичення жиру.

Зазвичай хвороба безсимптомна, тому пацієнти дивуються, коли на УЗД чують: "У вас стеатоз (або гепатоз) печінки". Або аналіз крові показав підвищення печінкових проб. Це означає, що в органі почалися зміни через жирову дистрофію печінки.

Вони можуть виникнути з 2 причин – вживання алкоголю та ожиріння. Недуга часто супроводжується цукровим діабетом та може призводити до розвитку інсульту та інфаркту.

Диво-пігулки чи "курс крапельниць" не мають стійкого ефекту та не позбавлять від причин хвороби.

Вилікуватися може допомогти здоровий спосіб життя. Наразі це найефективніший засіб у лікуванні жирової хвороби печінки.

Аби печінка була здорова, самого лише здорового харчування замало. Має ще бути фізична активність. Печінка любить фізкультуру.

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Головні причини розвитку гепатиту:

• Віруси гепатиту;
• деякі інфекційні захворювання;
• токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);
• медикаменти;
• аутоімунні захворювання.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, дотримуйтеся правил особистої гігієни, вживайте термічно оброблену їжу, добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.

Натомість головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 год після народження. Відтак необхідно в майбутньому ввести ще другу і третю дози для завершення серії вакцинації. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.

Вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці.

На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

• Застосування бар’єрних контрацептивів;
• користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
• користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
• користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Пам'ятайте, що тривалий час захворювання печінки не проявляються яскравою симптоматикою.

Тому кожному варто періодично проходити скринінг – здійснювати ультразвукове дослідження черевної порожнини та дізнаватися рівень печінкових проб, застерігає МОЗ.

Відомо, що целюліт виникає з багатьох причин, а саме: неправильне харчування, відсутність активного способу життя, та інше. Для того, щоб його позбавитися, необхідно пройти курс антицелюлітного масажу у фахівця, та налагодити вище перелічені причини прояву.

Антицелюлітний масаж – один із кращих способів боротьби з целюлітом і жировими відкладеннями на стегнах, сідницях і животі. Його завданням є – поліпшення кровопостачання у м’яких тканинах, що прискорює метаболічні процеси. Крім кровопостачання, масаж призводить до прискорення руху лімфи, яка виводить накопичення жирів.


В медичному центрі «Горизонт», Ви зможете пройти повний курс антицелюлітного масажу, і отримати неабияку користь для організму:

• Поліпшення кровообігу;
• Шкіра набуває здоровий вигляд;
• Зникають надлишки води з тканин організму, зникають набряки;
• Зникають застійні явища в організмі;
• М’язи приходять в тонус;
• Підвищується загальний імунітет організму;
• Сполучні тканини стають більш гнучкими й м’якими;
• Покращується циркуляція лімфи.

Гострий риносинусит це запалення слизової оболонки порожнини носа та при носових пазух. В осінньо-зимовий період проблема гострого риносинуситу є однією з найактуальніших в практиці ЛОР-лікаря. В останні роки спостерігається значне зростання частоти захворювань носа і при носових пазух. Це пов’язано насамперед з самолікуванням та несвоєчасним зверненням до спеціаліста. Розповідає лікар-отоларинголог медичного центру "Горизонт" - Гунько Тетяна Степанівна.

Днями в Івано-Франківську зафіксували підвищене забруднення повітря. Через суху безвітряну погоду, смог провокують викиди в атмосферу автомобілів, промислових об’єктів, що є небезпечно для організму людини.

Смог містить велику кількість шкідливих речовин горіння: солі важких металів, озон, сірка, вуглець. Коли люди дихають цим, це може призвести до розвитку різних захворювань дихальних шляхів, печінки, нирок і навіть головного мозку.

Для того, щоб вберегти себе від смогу, слід дотримуватись простих рекомендацій:

• Не провітрювати помешкання, для того щоб уникнути потрапляння смогу в будинок;
• Вологе прибирання приміщення;
• Рясне пиття;
• Правильне харчування, з великою кількістю вітаміну А;
• Зменшити перебування на вулиці, а також варто скористатися захисною маскою.

Досить часто звертаючись до лікаря, пацієнти побоюються, чи не стане відома інформація, яку вони повідомлять лікарю: про сімейні обставини, свій стан здоров’я і т.д., третім особам. Зараз це стало особливо актуально, через те, що більшість медичних центрів інформацію про пацієнта зберігають у вигляді баз даних, а отже теоретично отримати до неї доступ не так і складно. Отож, як захищені законом відомості про пацієнта, що стали відомими медичному персоналу? Розповідає юрисконсульт компанії  MedLaw - Креховецька Діана.

Що ж таке  лікарська таємниця?

Відповідно дост. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Поняття лікарської таємниці наведено в ст. 40 Основ. Лікарська таємниця – це відомості про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, які стали відомі медичним працівникам та іншим особам, у зв'язку з виконанням ними професійних або службових обов'язків і які не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Таким чином, предмет лікарської таємниці складають:

• стан здоров’я пацієнта;
• хвороби та діагноз;
• огляд і його результати;
• методи лікування;
• інтимна і сімейна сторони життя пацієнта;
• інші відомості, отримані при медичному обстеженні.

MedLaW наголошує, що лікарі та інші медичні працівники не можуть бути допитані як свідки ні в цивільному, ні в кримінальному процесі щодо відомостей, що становлять лікарську таємницю (п.2 ст.51 ЦПК та п.4 ч.2 ст. 65 КПК).
Існують все ж таки випадки, коли лікарська таємниця може бути розкрита?

Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч.6 ст. 163 КПК).

Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду надати довідку про відвідування консультацій лікарів, заклад охорони здоров’я має право надати таку довідку, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд. MedLaW звертає увагу на те, що у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.

Важливо зазначити, що у деяких нормативних актах із питань охорони здоров’я спеціально обумовлено випадки надання певної медичної інформації без згоди пацієнта. Стаття 6 ЗУ «Про психіатричну допомогу», допускає передачу відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для:

• організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;
• провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду.

Чи існує відповідальність за розголошення лікарської таємниці?


Стаття 145 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

Згідно зі ст. 132 ККУ розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, - також тягне за собою кримінальну відповідальність.

Диплопія - це патологія, пов'язана з двоїнням зору. Об'єкти, що потрапляють в поле зору людини, виглядають подвійними внаслідок відхилення осі одного з очей. Подібні порушення може викликати цілий ряд причин офтальмологічного, неврологічного або інфекційного характеру. Розповідає лікар-невропатолог медичного центру "Горизонт" - Семко Надія Дмитрівна.

Причинами диплопії є пошкодження окорухового нерва. Його може спровокувати аневризма сонної артерії, внутрішньочерепні пухлини, ретробульбарний неврит, розсіяний склероз, менінгіт туберкульозної етіології.
А також інфекційні процеси, що торкнулися стовбур головного мозку при краснусі, паротиті, дифтерії або правці. Викликати диплопію може також сильна алкогольна або лікарська інтоксикація.
Двоїння зображення або диплопія нерідко спостерігається на тлі ботулізму, тиреотоксикозу, розсіяного склерозу або істеричних нападів.

Симптоми диплопії

Головна скарга пацієнтів з диплопією - двоїння зображення. У більшості випадків двоїння предметів навколишньої дійсності відбувається при зорі двома очима. Так діагностується диплопія бінокулярна. Двоїння зору може бути частковим і відбиватися лише в певній зоні поля зору або повним. Прояв диплопії також індивідуально залежно від віддаленості аналізованих предметів. У деяких випадках подвоєння відбувається лише при погляді на близько розташовані або, навпаки, виключно на віддалені предмети.

Два зображення одного предмета, що виникають при диплопії, мають різну яскравість і контрастність. Одне з них зазвичай трохи зміщене по вертикалі, а також по горизонталі і розташоване під певним кутом до другого зображення.

Через прогресивну диплопію пацієнт втрачає трудові навички. Йому може бути важко виконувати домашню роботу, управляти транспортом, а іноді й просто пересуватися. Щоб повернути чіткість зображення людині з бінокулярною диплопією доводиться закривати одно з очей. Хворим з іншим видом захворювання, диплопією монокулярною, такий спосіб не допомагає.

Види диплопії

Диплопія бінокулярна - найпоширеніша форма подвоєного зору. При бінокулярній диплопії вражається зорова картина обох очей, який проектується в кореспондуючих точках сітківки. Зорова вісь зсувається, і пацієнт з бінокулярною диплопією, бачить подвоєне зображення предметів. Бінокулярна диплопія може бути моторної, сенсорної або змішаної, постійної або тимчасової, нейропаралітичний, орбітальної, викликаної травмами, страбогенної при косоокості і т.д.

Монокулярная диплопія - більш рідкісна патологія подвоєного зору. Порушення зображення в даному випадку виникають навіть при зорі одним оком. До монокулярної диплопії призводить, проєкція зображення одночасно на дві різні точки сітківки одного ока. Монокулярну диплопію найчастіше викликають підвивих або часткове помутніння кришталика. Причиною монокулярной диплопії можуть виявитися також ірідодіаліз  або полікор (вроджена патологія будови райдужки з декількома отворами).

Діагностика причин

Етіологічних факторів, які могли б призводити до двоїння в очах, існує безліч. Тому поставити собі діагноз самостійно не вдасться. Для виявлення причини порушення, необхідно звертатися до фахівця.

Якщо двоїння в очах було спричинено порушеннями у функціонуванні нервової системи, то може знадобитися консультація невропатолога.

При підозрі на пухлинні новоутворення очного яблука, потрібно буде відвідати кабінет онколога.

План обстеження хворого зі скаргами на двоїння в очах, може бути наступним:

• Визначення гостроти зору в кабінеті офтальмолога.
• Огляд очей на щілинній лампі.
• Проведення офтальмоскопії.
• Виконання електроміографії
• УЗД очних яблук.
• Виконання КТ або МРТ голови.
• Лабораторні дослідження.

Взимку наш організм особливо піддається впливові мікробів і вірусів, через недостатню кількість вітамінів та мікроелементів ми починаємо хворіти та набирати зайву вагу. Для того, щоб зміцнити наш  імунітет, необхідно включити у свій раціон сезоні фрукти та овочі.

Овочі та фрукти збагатять організм поживними вітамінами  та допоможуть захистити імунітет. Отож,  які продукти слід вживати зимою:

• Яблука: особливо корисні, вони містять багато вітаміну С і заліза, що покращує стан крові, також яблука багаті на антиоксиданти, які допомагають нам не хворіти.
• Цибуля-порей. Містить вітаміни В2, В1, Е, С каротин, солі магнію, калію, фосфору, натрію і заліза, фолієву кислоту, ефірні масла і білкові речовини.
• Гарбуз - природний антиоксидант, який допомагає зміцнити наш імунітет. Містить величезну кількість мінералів та мікроелементів: магній, кальцій, залізо, цинк та інші.
• Обліпиха. Цікаво, те що 100 грамів обліпихи забезпечує наш організм вітаміном С на 4 дні, а вітаміном А на 2 дні.
• Лимон містить вітамін В1, В2, А, Д і вітамін Р. Допомагає при ангіні, авітамінозі, гіпертонії, хворобі шлунка, ревматизмі та нудоті.
• Мандарини є джерелом вітамінів С, А, К та Р. Здатні підвищити апетит, зміцнити організм і нормалізувати обмінні процеси.
• Журавлина допомагає процесу знищення бактерій, що збуджують захворювання травного тракту.
• Капуста - джерело білка, а також містить більше вітаміну С, аніж лимон. Капуста також багата на вітамін А, вітамін групи В та каротин.
• Гранат - гранатовий сік збуджує апетит і регулює діяльність шлунку, володіє сечогінною, жовчогінною, протизапальною та антисептичною дією.
• Болгарський перець містить багато вітаміну А і С.
• Помело - вітаміни А, С, В1, В2, В5.

УЗД органів малого тазу  - це основний метод неінвазивного обстеження у жінок. За допомогою даної процедури, можна діагностувати патологію внутрішніх органів та систем, здійснювати їх лікування і вести динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнта під час терапії та у відновлювальному періоді. УЗД органів малого тазу дозволяє отримати зображення тканин та органів, які розташовані у нижніх відділах черевної порожнини та малого тазу. Розповідає лікар-ультразвукової діагностики Клініки репродуктивної медицини "Екстрамед" -  Стасів Ірина Дмитрівна.

УЗД органів малого тазу жінкам виконують для: